Оцінка екологічного ризику при можливих надзвичайних ситуаціях

        У XX столітті, особливо в другій його половині, стали різко проявлятися катастрофічні процеси, природа яких викликана господарською діяльністю людини. Техногенні катастрофи, зумовлені, в першу чергу, значним нарощуванням технічного потенціалу, надзвичайною складністю багатьох технологічних процесів із використанням сильнодіючих отруйних, радіоактивних та вибухонебезпечних речовин. Господарська діяльність людини супроводжується дією небезпеки, як на неї, так і на навколишнє середовище. Під небезпекою вважають реально чи потенційно існуючу можливість негативного впливу, що може викликати зміну рівноваги складових компонентів із нанесенням їм шкоди (наприклад, погіршення стану, небажані динамічні чи структурні зрушення тощо).
        Для запобігання можливої небезпеки важливим є прогноз розвитку подій, що відбуваються при проведенні господарської діяльності людини з тим, щоб попередити можливу катастрофу, а у випадку виникнення надзвичайної ситуації ліквідувати її у мінімальні терміни з мінімальними затратами. Не розглядаючи техногенного ризику, розглянемо вплив можливої надзвичайної ситуації на навколишнє природне середовище (проведемо оцінку екологічного ризику). 
        Під оцінкою екологічного ризику будемо розуміти процес збору, організації та аналізу інформації для оцінки імовірності небажаних впливів на живі організми, популяції або екосистеми. Вважається, що процес прийняття рішення відбувається в умовах невизначеності і що бажаність того чи іншого альтернативного результату залежить як від його імовірності, так і від його користі. Для оцінки екологічного ризику зручно користуватися методологією Агентства з охорони навколишнього середовища США (USEPA), згідно якої оцінка складається із стадії формулювання проблеми, стадії аналізу і стадії характеристики ризику.
        На першій стадії визначаються джерела можливої небезпеки, тип небезпеки і середовище, на яке вона діє. Визначаються об’єкти середовища, які повинні бути захищені. Будується концептуальна модель взаємозв’язків між небезпекою і об’єктами середовища.
        На другій стадії проводиться аналіз даних про взаємодію небезпеки і об’єктів середовища: розглядаються кількісні характеристики небезпеки, її розподіл в часі та просторі, результати вимірів та спостережень, що відображають дію небезпеки на об’єкти.
        Третя, заключна стадія, присвячена оцінці і управлінню ризиком, під управлінням ризиком розуміють процес прийняття рішення, направленого на захист певних об’єктів навколишнього середовища.
        Для оцінки ризику широко використовуються детерміновані методи, які, як правило, визначають числове (детерміноване) значення, скажімо концентрації або дози, яке вважаються допустимим для об’єкту, що потребує захисту. Натомість все більшого поширення набувають стохастичні (імовірнісні) методи оцінки. Для цих методів використовуються ті ж самі рівняння або оцінки, що і в детермінованих методах, але точкові значення параметрів заміняються розподілами. Розподіли комбінуються математично, утворюючи розподіл, або діапазон ризиків для певних об’єктів уваги. Використовуючи розподіли ризиків можна краще використовувати інформацію про взаємодію небезпека – об’єкт уваги. Так, аналіз чутливості складових моделі може вказати на параметри небезпеки, які здійснюють найбільший вплив на об’єкт уваги, але є неочевидними на перший погляд. Аналіз взаємозалежності складових дає змогу визначити малоймовірні сценарії розвитку надзвичайної ситуації з надзвичайно важкими наслідками.
        Результати імовірнісної оцінки ризику дозволяють застосувати більш обґрунтовані рішення для управління ризиком, оскільки дають розподіл, який відображає імовірність дії небезпеки на певну частину об’єкта уваги, наприклад 1% популяції певних організмів має 10% ризик перевищення порогової концентрації шкідливої речовини у навколишньому середовищі у випадку надзвичайній ситуації, натомість 10% організмів мають такий ризик лише 1%. Це дозволяє для прийняття рішення враховувати економічні, соціологічні і політичні аспекти проблеми.
        В доповіді розглянуті приклади оцінки екологічного ризику у випадку хімічного забруднення.
 
Оцінка екологічного ризику при можливих надзвичайних ситуаціях / Мальований М.С., Орел С.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 31.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 1 “Техногенно-екологічна безпека України і прогнозування ризиків. Переробка та утилізація промислових і побутових відходів”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet