Організаційно-економічний механізм рекреаційної діяльності на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України

В сучасних умовах господарювання, враховуючи необхідність дотримуватися вимог, які ґрунтуються на засадах збалансованого розвитку територій, рекреаційна сфера діяльності має усі підстави одним із стратегічних напрямів розвитку індустрії гостинності, туризму, послуг для відпочинку, оздоровлення та лікування рекреантів вважати саме збалансоване використання природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) України.

Важливе значення для розвитку рекреації та місцевого територіального збалансованого ведення господарської й соціально спрямованої діяльності зокрема має організація та надання рекреаційних  послуг на рекреаційних територіях і об’єктах національних парків. Для більш повного аналізу стану рекреаційних територій та їх об’єктів необхідно здійснити відповідний моніторинг. Як приклад розглянемо перспективні для розвитку туризму національні природні парки (далі – НПП)( (табл. 1).

До складу територій НПП можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів. Зонування території НПП, рекреаційна та інша діяльність на їх території здійснюються відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території НПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таблиця 1 – Характерні ознаки національних природних парків

Різновиди установ національних природних парків

Загальнодержавне значення установ

природоохоронні

рекреаційні

культурно-освітні

науково-дослідні установи

Мета створення

збереження

відтворення

ефективного використання природних комплексів та об’єктів

Особлива цінність

природоохоронна

оздоровча

історико-культурна

наукова

освітня

естетична

На території НПП встановлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням (табл. 2).

Таблиця 2 – Зонування територій національних природних парків

Зона

Заповідна

Регульованої рекреації

Стаціонарної рекреації

Господарська

Дозволяється

Характерні ознаки (призначення)

Для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим яких визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників

В її межах здійснюється короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок, тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство та мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони

Для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку

У її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища

Забороняється

Характерні ознаки (призначення)

Забороняється будь-яка діяльність, окрім наукової

Будь-яка діяльність, що призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку

Указом Президента України у 2004 році на лівобережній Україні з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісостепових природних ландшафтів було створено НПП «Гомільшанські ліси», розташований у долинах річок Сіверський Донець   і   Гомільша   на   відстані   45  км  від  міста Харкова.  Загальна  площа  парку  становить

14314,8 га, з них у постійному користуванні парку – 3393 га. Одним із критеріїв та мотиваційних чинників мотивації туристів і рекреантів для відпочинку, оздоровлення та лікування на зазначених територіях і в цілому для сприяння розвитку рекреаційної діяльності важливо здійснити SWOT-аналіз, визначивши слабкі та сильні сторони певних територій і об’єктів.

Серед переваг (сильних сторін) НПП «Гомільшанські ліси», перш, за все, - природні ресурси (табл. 3).

Згідно інформації, зазначеній на карті НПП «Гомільшанські ліси», виділені сегментарні дільниці його території, придатних, на думку фахівців, для розвитку рекреаційної діяльності.

Таблиця 3 – Переваги НПП «Гомільшанські ліси» для розвитку рекреаційної діяльності

Найменування ресурсів

Коротка характеристика сильних сторін НПП

Особливості місцевості

1

Водні ресурси

річки Сіверський Донець, Гомільша, чисельні заплавні озера

заплава Сіверського Дінця утворює мальовничий природний лабіринт із різноманітних заплавних лісів, лук та водойм;

2

Ландшафти, пам’ятки

Прибережні «гірські» кручі, широкі тераси

- наявність десятків археологічних пам’яток, городищ (селищ), курганів-могильників та інших пам’яток культури різних археологічних епох – від неоліту (VI-III тисячоліття до нашої ери) до епохи Київської Русі;
- велику історичну цінність мають Великогомільшанське городище, обнесене земляним валом з курганним могильником (понад ста курганів та інших пам’яток скіфського часу VI-IX століття до нашої ери), та Сухогомільшанський археологічний комплекс із середньовічними оборонними стінами, оселями, поховальними спорудами VIII-X століть, залишки яких збереглися о наших часів. Обидві археологічні пам’ятки мають статус європейського значення;
- між селами Гайдари та Коропове знаходиться кам’яне Коропівське городище. З трьох сторін воно обнесене ровами та валами із залишками кам’яних стін (належить до скіфського періоду V-III  століття до нашої ери), а верхній – до роменської культури VIII-X століть;
- збереглися залишки Свято-Миколаївського монастиря, заснованого у 1648 році запорізькими козаками, останнього осередку волелюбного козацтва на Україні.

3

Рослинність

Вікові діброви та бори, квітучі луки та галявини

- переважає лісовий тип рослинності;
- на високому правому березі річки Сіверський Донець поширені широколистяні ліси – унікальні нагірні діброви – одні з найстаріших у лівобережній Україні;
- збережені близько 500 га дубового лісу віком 130-150 років, близько 30 га – віком 170-180 років з величними кремезними дубами, зустрічаються окремі 200-300-річні дуби та один із найстаріших дубів України, якому майже 600 років, що є пам’яткою природи;
- на піщаній терасі лівого берега Cіверського Дінця розташовані соснові ліси – привабливі бори, серед яких збереглося чимало ділянок старого природного бору віком 120-140 років з величезними соснами;
- збережена природна рослинність парку складається з рідкісних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України та бернської конвенції (європейський охоронний статус);
- наявність 95 видів рідкісних рослин, занесених до різних «червоних» переліків, 20 видів – до Червоної книги України.

4

Тваринний світ

Мешкає майже 130 видів птахів

- мешкають унікальні види птахів, серед яких орел-могильник (імператорський орел – символ Російської імперії), орлан-білохвіст та орел-карлик, зустрічаються чаплі сіра та руда, журавель сірий.

Зважаючи на обмеження обсягу статті, автор не зупиняється на загальній характеристиці нижче зазначених територій та об’єктів рекреаційного призначення, акцентуючи увагу на перспективах їх розвитку. Це зокрема:

1) рекреаційна територія Провалля-Старі мости, серед пріоритетів перспективного розвитку якої:

  • створення екологічного інформаційного пункту (встановлення інформаційних панно, схем екскурсійних маршрутів, карт місцевості та іншої природоохоронної інформації для потреб короткострокового та тривалого відпочинку на березі річки С. Донець);
  • організація пунктів харчування;
  • облаштування стоянки автотранспорту;
  • облаштування місця початку водних екскурсій (байдарки, плоти, човни), планується спорудження причалів, місць для відпочинку, туалетів;
  • облаштування рекреаційної території короткочасного відпочинку різного рівня потреб рекреантів (спорудження альтанок, туалетів та місць для збору сміття, місць для купання, місць для встановлення наметів);
  • організація маршрутів для кінних екскурсій;

2) рекреаційна територія Біле озеро-затока Косач, серед пріоритетів розвитку якої:

  • створення та облаштування контрольно-пропускного (екологічного) поста;
  • створення екологічного інформаційного пункту, де має зокрема бути розміщені інформаційне панно, карти, схеми місць відпочинку та екскурсійних маршрутів);
  • облаштування стоянки автотранспорту;
  • створення  прокатного пункту (надання у прокат човнів, велосипедів та інш. спорядження);
  • створення рекреаційної території короткочасного відпочинку різного рівня облаштування (спорудження альтанок, туалетів та місць для збору сміття, місць для купання, місць для встановлення наметів);
  • облаштування місць для любительського рибальства (встановлення містків для рибальства тощо);

3) територія для проведення фестивалів, свят, яка за умов використання для різного роду свят з  кількістю учасників 3000-5000 чоловік, може використовуватися для різного роду заходів протягом року, для чого необхідно здійснити:

  • будівництво сцен, навісів, туалетів та ін.;
  • спорудження місць для виступів ансамблів, виставочних майданчиків, експозицій, пунктів харчування, торгівлі, навісів тощо;
  • облаштування частини території для створення етнографічного музею під відкритим небом;

4) Черепаша затока як місце зупинки для відвідувачів парку, які приїжджають до нього на човнах та байдарках, може бути в подальшому використана для:

  • облаштування пункту зупинки для відпочинку подорожуючих на байдарках та плотах;
  • створення науково-дослідного стаціонару по вивченню та моніторингу екосистем, еколого-освітнього центру та місця розташування екологічних таборів для школярів;
  • облаштування проміжного пункту пішохідних екскурсій;

5) рекреаційна територія Березовий гай у якості рекреаційної території, популярної серед молодят, які святкують своє весілля, та приїжджаючих на відпочинок з міста, хоча й облаштована столами, лавками, місцями для збору сміття, але потребує:

  • більш сучасного та такого, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам облаштування зони відпочинку (місця для купання, облаштування мережі стежок, встановлення лавок, альтанок для відпочинку, розчистка озер);
  • обладнання прокатного пункту (велосипеди, човни та інше);
  • створення екологічного інформаційного пункту (встановлення інформаційних панно, схем екскурсійних маршрутів, карт місцевості та іншої природоохоронної інформації);

6) територія та приміщення для еколого-просвітницького центру на території садиби Коропівського в с. Коропове є перспективною для створення адміністративного, еколого-просвітницького та культурного центру парку, що може сприяти організації та облаштуванню:

  • експозиційних зон;
  • лекційного залу на 100 місць;
  • класів для занять;
  • музею природи;
  • гуртожитку, їдальні, відкритих літніх площадок для проведення лекцій та занять зі школярами, студентами, відвідувачами парку та ін.;

7) територія, де можна відвідати залишки козачого Миколаївського монастиря, потребує створення історико-краєзнавчого музейного комплексу (збереження залишків фундаменту Миколаївського козачого храму, зведення каплиці, обладнання краєзнавчого музею та будівництво історико-етнографічного комплексу);
8) Ур. Шарагаї, наближеність якого до води дає можливість створити ключовий пункт водних екскурсій, облаштувати причал для байдарок та плотів, зробити це місце переходом пішохідних видів екскурсій до водних та навпаки;

9) Сухогомільшанське городище, до якого прокладений один із екологічних маршрутів по території парку, потребує обладнання оглядового майданчика, встановлення інформаційних експозицій тощо;

10) Ставок «Нижній млин» є перспективною територією для створення місць довгострокового відпочинку для бажаючих усамітнитись, побути наодинці з природою, посидіти на березі з вудкою, пожити у наметі або у невеликій хатинці. Територія потребує подальшої розбудови по створенню місць для надання відповідних послуг, зокрема щодо облаштування зони відпочинку (місця для купання, встановлення лавок, альтанок для відпочинку, розчистка водойми).

Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини нерозривно пов’язані з розвитком природно-заповідної справи. Як відомо, рекреаційні ресурси і курортні зони є невід’ємною складовою НПП, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Природоохоронні території є корисними безпосередньо та опосередковано як для місцевої, так і для національної економіки (табл. 4).

Таблиця 4 – Значення природоохоронних територій для економіки

Дієве значення

                   формування                  

сприяння

об’єкт призначення

збалансованого ресурсозбереження

поліпшенню стану навколишнього середовища

здоров’ю людини

У табл. 5 представлено перелік основних позитивних факторів природно-заповідних територій, що сприяють охороні здоров’я людини.

Враховуючи вище наведені дані щодо рекреаційної цінності певної території НПП та перспектив її розвитку, варто з метою сприяння збалансованому розвитку регіонів України, збереження природної, культурної, історичної спадщини зазначити про необхідність здійснити моніторинг усіх рекреаційних територій та об’єктів ПЗФ України, створити реєстр цих територій та об’єктів, а також кадастр цінних рекреаційних ресурсів. З метою сприяння соціально-економічному та збалансованому розвитку територій, які мають рекреаційні ресурси, доцільно було б посилити увагу екологічних, освітніх, історико-культурних, туристичних, оздоровчо-лікувальних, інформаційних та інших закладів (установ) щодо визначення критеріїв сприяння розвитку рекреаційного сегменту економіки. Це - нові робочі місця, розвиток рекреаційної інфраструктури, пізнавальна, культурно-мистецька, дослідницька, еколого-просвітницька діяльність, яка має об’єднати усі верстви населення, не зважаючи на вік, стать, соціально-економічні фактори та інш. кореляційні чинники. Для здійснення цих намірів необхідно підтримувати не тільки ініціативи щодо залучення грантів, волонтерського руху, але і створення відповідних програм (державного, регіонального, місцевого) рівня. Ініціативи знизу потребують підтримки з боку відповідних урядових та місцевих органів влади.

Таблиця 5 – Перелік основних позитивних факторів природно-заповідних територій, що сприяють охороні здоровя людини

Напрям спрямування впливу факторів

Природні ресурси

ПЗФ

Дика природа

Відпочинок, спостереження

Можливість інтегрування природоохоронних проектів заповідних територій

Характерні ознаки

- очищення повітря;
- абсорбування забруднювачів;
- забезпечення чистоти та повноводності водних ресурсів

- організація на територіях ПЗФ та буферної зони оздоровчих установ, діяльність яких спрямована на фізичну реабілітацію населення

- використання певних продуктів дикої природи, що застосовуються в місцевих дієтах та нетрадиційній медицині, збереження генетичного банку для нових та відомих ліків

- відпочинок серед незайманої природи, спостереження за об’єктами природи, що сприяє збагаченню життя людини, зняттю стресів, підвищенню ефективності у роботі

- із проектами збалансованого розвитку сільської місцевості та сільського господарства, в результаті чого можливо якісно вести сільськогосподарське виробництво та виробляти екологічно чисту продукцію

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Заповідна справа та збереження біорізноманіття: Навч. посібн. – Харків: НТУ «ХПІ» - Чернівці: Зелена Буковина, 2010. – 320 с.
  2. http://gomilsha.org.ua. bel_svetl@ukr.net.

 

УДК 338.48-6:502/504
Бєляєва С.С.  Організаційно-економічний механізм рекреаційної діяльності на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України [Електронний ресурс]  / [Бєляєва С.С.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.286–290. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet