Новий підхід до оптимізації спостережної мережі якості поверхневих вод за п’ятьма критеріями

Існують підходи та методи, що встановлюють місцеположення створів з урахуванням гідрометеорологічних та морфометричних особливостей річкової води, розташування джерел забруднення, кількості складу і властивостей зворотних вод, які скидаються, зацікавленості водокористувачів.
Проте важливим є розробка методики оптимізації спостережної мережі річкової води, яка методом ранжування дозволить отримати зі спостережної мережі максимум інформації за менші кошти.  При цьому варто використовувати геоінформаційні технології і комп’ютеризовані системи екологічного моніторингу стану поверхневих вод (КСЕМ СПВ). Під оптимізацією спостережної мережі розуміється вироблення рекомендацій щодо доцільності проведення спостережень по кожному створу по певних показниках.
       Розроблено новий підхід до оптимізації спостережної мережі якості поверхневих вод за п’ятьма критеріями:
       Критерій 1. Мінімум віддаленості створів один від іншого. Проводиться визначення кількості створів, розташованих на заданій відстані від даного, як вище, так і нижче по течії річки. 
       Критерій 2. Мінімум щільності розташування створів на річці. Здійснюється шляхом розбиття даної річки на менші ділянки заданої довжини та встановлення кількості створів на кожній із них.
       Критерій 3. Мінімум “монотонності” значень показника. Аналізується похідна кривої значень показника якості води на заданій річці, тобто з’ясовується наскільки сильно сусідні значення відрізняються від даного. Аналіз проводиться по кожному показнику окремо.
       Критерій 4. Максимум скидів стічних чи зворотніх вод, вплив яких на якість річки характеризує кожен створ. Визначається кількість стаціонарних скидів, які мають місце на річці вище за течією не далі, ніж задано.
       Критерій 5. Максимум водозаборів, якість води яких характеризує кожен створ. Визначається кількість стаціонарних водозаборів, які мають місце на річці нижче за течією не далі, ніж задано.
       Методика оптимізації спостережної мережі якості річкової води полягає в тому, що кожному створу присвоюється певна кількість балів в залежності від критерію. Для формування висновків та рекомендацій розраховується інтегральний критерій з врахуванням вагових коефіцієнтів. Результати розрахунку інтегрального критерію представлені у вигляді графіку в порядку ранжування створів. Той створ спостереження, що набирає мінімальну кількість балів, пропонується скоротити та в результаті ранжування визначити наступні створи скорочення. 
       Створено програмне забезпечення, яке дозволило автоматизувати усі розрахунки за методикою і дало можливість одразу ранжувати спостережні створи за інтегральним критерієм та представити результат оптимізації у вигляді діаграми по кожному показнику.
       Розроблені методики та програмне забезпечення апробовано на спостережній мережі басейну ділянки річки Південний Буг, розташованій в межах Вінницької області. Розроблене програмне забезпечення адаптовано для роботи з геоінформаційною системою прийняття управлінських рішень в басейні річки Південний Буг, яка на замовлення Держводгоспу України, розробляється протягом 2005-2006 рр. у Вінницькому національному технічному університету під керівництвом Мокіна В.Б.
       Отримані результати оптимізації спостережної мережі якості річкової води дають можливість отримання чітких рекомендацій щодо перегляду доцільності проведення спостережень на тих чи інших створах за конкретними показниками якості поверхневих вод у разі скорочення фінансування на державний моніторинг вод.
       Запропонований новий підхід до оптимізації спостережної мережі якості поверхневих вод за п’ятьма критеріями можливо застосувати і для інших водних об’єктів чи ділянок річки Південний Буг.
 
Новий підхід до оптимізації спостережної мережі якості поверхневих вод за п’ятьма критеріями / Мокін В.Б., Присяжнюк О.М., Коновалюк Ю.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 65.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet