Невидима загроза. Як неякісні вакцини та непродумані закони відкривають шлях до епідемії сказу в Україні

Більшість тварин, які нападають на українців — це собаки та кішки (Фото: Nick Bolton via Unsplash)

І хоча випадки зараження на сказ людей — гідрофобію — у країні щороку зменшуються (наприклад, у 2019-му зареєстровано лише один випадок інфікування), за останні п’ять років тисячі тварин, переважно лисиці та собаки, стали жертвами цієї хвороби. 

НВ з’ясував ситуацію зі сказом в Україні та розповідає головне, що варто знати про цю хворобу.

Що таке сказ

Сказ (також використовують назву гідрофобія, якщо йдеться про людей) — гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом сказу, вражає тварин і людину. У зараженого стрімко розвивається енцефаліт з подальшим ураженням центральної нервової системи, і за відсутності медичної допомоги хвороба завжди закінчується смертельним результатом.

Сказ передається контактним шляхом. Людина може заразитися від інфікованої тварини через укус, подряпину або мікропошкодження шкіри чи потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

Серед домашніх тварин переносниками можуть бути коти та собаки, а в дикій природі - лисиці та вовки. Часто-густо вірус сказу виявляється у бездомних тварин, яких через відсутність господарів та деякі проблеми з кампанією з вакцинації складніше прищепити.

У людини інкубаційний період захворювання триває від одного до трьох місяців, але може становити й рік. Симптоми — підвищена температура, головний біль та незвичайні відчуття у місці пошкодження.

У Держпродспоживслужбі України (ДПСС) надали інструкцію, що робити у разі укусу тварини:

1. Негайно та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом.

2. Дезінфікуйте рану, використовуйте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе).

3. Зверніться до найближчої медустанови, де вам безкоштовно введуть антирабічну вакцину (щеплення також необхідно буде зробити на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й та 90-й дні).

4. Зверніться до закладу ветеринарної медицини з твариною, яка вас укусила, там проведуть дослідження цієї тварини. По можливості тварину потрібно помістити до карантину на 10 днів для спостереження. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти і протестувати, необхідно провести повний профілактичний курс щеплень.

Шакали є одними з переносників хвороби / Фото: Hans Veth via Unsplash

Як борються зі сказом в Україні

В Україні вірус сказу циркулює останні 40 років серед 23 видів диких та шести видів свійських та сільськогосподарських тварин. За перші дев’ять місяців 2021 року сказ у країні виявили майже у 500 особин, тоді як у минулі п’ять років цю хворобу щорічно виявляли у приблизно 1,5 тис. тварин.

У Держпродспоживслужбі зазначають, що стратегія боротьби зі сказом передбачає виконання комплексу антирабічних ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на профілактику та ліквідацію сказу серед основних резервуарів захворювання, та передбачає:

— Запровадження карантину в місцях, де виявлено випадки інфікування;

— Обов'язкову вакцинацію свійських тварин шляхом введення щеплення, зокрема собак — на всій території країни, кішок — у зонах стійкого неблагополуччя, сільськогосподарських тварин — при спалахах захворювання. За I квартал 2021 року було щеплено 1,1 млн особин;

— Обробка території країни за допомогою пероральної вакцини, яка міститься у харчовій приманці та розкидається з літаків. Під час осінньої кампанії з вакцинації буде опрацьовано понад 435 715 квадратних кілометрів територій;

Фото: ДПСС

У Державній службі з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів планують повністю ліквідувати сказ в Україні до 2030 року.

«Глобально динаміка захворюваності на сьогодні значно менша, ніж навіть чотири-п'ять років тому. Це обумовлюється декількома факторами, переважно активною роботою з пероральної імунізації диких хижих тварин шляхом обробки території України — з літаків розкидаються спеціальні приманки з вакциною», — каже у розмові з НВ представник галузі, знайомий із ситуацією.

Існує п’ять основних проблем, які заважають планам уряду:

1. Послаблення контролю за виконанням правил утримання собак та котів, а також безвідповідальність власників домашніх тварин щодо імунопрофілактики сказу, особливо у приміських зонах та на дачних територіях. «Багато людей просто ігнорують необхідність щеплення для своїх домашніх улюбленців. Деякі навіть із абсолютно надуманих приводів — „погіршення здоров’я“ тощо. Ціна такого підходу „антиваксів“ щодо тварин — життя та здоров’я людей», — пояснює співрозмовник НВ. 

2. Дикі та бездомні собаки та коти. Уряд проводить кампанію зі стерилізації таких тварин, але проблема все ще залишається актуальною. Водночас у коментарі НВ представники галузі наголошують, що структура захворюваності останніми роками змістилася у напрямі міського типу сказу.

3. Війна на Донбасі спровокувала активне розмноження хижаків, зокрема лисиць та вовків, у зоні бойових дій. Українські служби не можуть провести там кампанію з пероральної імунізації тварин, які час від часу мігрують на неохоплені війною території країни.

4. Зміна клімату. Через те що зими в Україні стають дедалі теплішими, зростає популяція гризунів, які є кормовою базою для лисиць — активних переносників сказу. Також через потепління на півдні країни зростає популяція шакалів, їх помічають і в центральних областях.

5. Зміна ареалу проживання деяких видів тварин, які освоюють території міст та сіл, де пероральна вакцинація не проводиться, зокрема лисиць.

Найбільші показники захворюваності на сказ серед українців зареєстровані у 2007 році — сім випадків; у 2011 та 2015 роках — по шість випадків, показують дані Центру громадського здоров’я України. За період з 1994 року випадки інфікування фіксувалися у 19 областях та Києві.

Водночас за медичною допомогою внаслідок укусу тварини звертаються в рази більше — майже 74 тисячі осіб у 2019 році та понад 52 тис. у 2020-му. Найчастіше на людей нападали коти та собаки — 50 741 випадок минулого року (96,24% від усіх тварин), сільгосптварини — 354 випадки (0,13%), лисиці — 316 випадків (0,6%).

Неякісні вакцини та виробник-монополіст

Безпритульні тварини та «антиваксери» — не єдина перешкода на шляху ліквідації захворюваності на сказ в Україні. НВ вдалося поговорити з чиновником, знайомим із юридичною стороною питання та який побажав залишитися анонімним. 

Україна провалює весняні кампанії з вакцинації тварин через законодавчі проблеми з тендерними процедурами, зазначає він.

«Пероральну вакцинацію проти сказу слід проводити двічі на рік, у весняний та осінній періоди. Щоб провести вакцинацію навесні, коли всі тварини розмножуються, тендерний процес варто розпочинати у жовтні - це особливості системи закупівель ProZorro. Але в жовтні Держпродспоживслужба не має на це бюджету, адже фінансування надходить разом із затвердженням держбюджету країни», — повідомило джерело.

Через це ДПСС не встигає підготуватися до весняної кампанії з вакцинації та прищеплює тварин лише раз на рік — восени. Співрозмовник НВ додає, що, за його інформацією, керівництво Держпродспоживслужби звернулося до органів, які мають законодавчу ініціативу — Міністерства економіки та Міністерства фінансів — з проханням подати законопроект, який би дозволив органу отримувати фінансування восени.

Інша проблема, з якою стикається уряд, — низька якість вакцин від сказу, стверджує високопосадовець.

«Країна закуповує ці вакцини, але існує монополія одного виробника. Якість вакцини теж має велике значення, але, на жаль, у тендерних процедурах ProZorro ключовим фактором є ціна», — зазначив він, відмовившись називати компанію-монополіста, але підтвердивши, що вона зареєстрована в Україні.

Ймовірно, йдеться про компанію Укрветпромпостач, яка виграла тендери на постачання антирабічних вакцин у травні та червні 2021 року на загальну суму 392 мільйони гривень.

Єдиними конкурентами цієї компанії на тендерах з вакцини Орісвак були фірми Аллхім та Роялті Органік, а з вакцини Рабістар — Аллхім-Сервіс та Торговий двір Український товарний союз. У виданні Наші Гроші зазначають, що всі вони є постачальниками переможця, оскільки жодна інша компанія в Україні, крім Укрветпромпостачу, не виробляє вакцини від сказу. Журналісти зазначають, що фірма-монополіст виграє всі тендери щодо вакцин від сказу з 2011 року. 

Етикетка вакцини Орісвак, яку виготовляє українська компанія Укрветпромпостач / Фото: ДПСС

Компанія Укрветпромпостач зареєстрована у Броварах. Співзасновниками компанії є Галина Кисельова, Світлана Залізняк, Степан Вишневський, Ганна Гончарук та Віталій Троянський, директор — Ярослав Щарай.

За інформацією журналістів Наші Гроші, раніше Укрветпромпостач мала спільну юридичну адресу та телефони з компанією Бровафарма, екскерівника якої було прописано разом із колишньою співзасновницею Укрветпромпостачу Наталією Дудко. НВ не зміг підтвердити зв’язок Дудко з компанією-монополістом на підставі відкритих джерел.

Водночас засновником Бровафарми є Василь Лісовенко, який очолював громадську раду при Державній ветеринарній та фітосанітарній службі, яка у 2014 році увійшла до складу Держпродспоживслужби, зазначили журналісти. Тоді як заступник Лісовенка Павло Достоєвський був радником голови Держветфітослужби, у підпорядкуванні якої перебували ветеринарні управління, для яких призначалися вакцини від сказу.

За інформацією поінформованого джерела, у Держпродспоживслужбі України хочуть запросити до участі у тендерах закордонні компанії, зокрема, з Німеччини, Франції та Чехії.

Іншим фактором ризику є пов’язані з пандемією коронавірусу обмеження на авіаперельоти, які потенційно ускладнюють доставку вакцини з-за кордону, якщо її не стане в українському обласному чи районному центрі. Співрозмовник НВ стверджує, що проблема з наявністю щеплень від сказу «на місцях» справді існує.

«Коли ви прийдете вакцинуватися, буде дуже добре, якщо вакцина для вас знайдеться. Не факт, що у кожній обласній чи районній лікарні є вакцина для дітей та дорослих. У вас буде обмеження приблизно в декілька годин, і вам її зможуть доставити, швидше за все, літаком — проте за умови, якщо у вас дуже хороші зв’язки. І навіть якщо у вас будуть на це гроші, то, швидше за все, країна, з якої ви захочете доставити вакцину, буде закрита», — зазначив він.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/skaz-shcho-robiti-u-razi-ukusu-tvarini-...