Моніторинг території міста Кам’янця-Подільського за радіологічними показниками
Submitted by s_kvt on Втр, 04/19/2011 - 11:42
Практичне застосування енергії атомного ядра було важливим етапом науково-технічного прогресу, однак воно спричинило нові складні екологічні проблеми.Випробовування атомної зброї, вибухи атомних бомб над японськими містами Хіросімою та Нагасакі, аварія на Чорнобильській АЕС та інші радіоактивні аварії, розробки радіоактивних руд, поховання радіоактивних відходів тощо змінюють природний радіаційний фон та забруднюють біосферу радіоактивними речовинами[5].
Потрапляння радіоактивних ізотопів у довкілля супроводжується підвищення природного рівня радіоактивності, призводить до погіршення здоров'я населення, а інколи і до генетичних порушень. З метою контролювання радіаційної ситуації на певних територіях, створений радіаційний моніторинг, тобто система спостереження, попередження, оцінювання та прогнозування радіаційного стану довкілля [2].
Після Чорнобильської катастрофи Хмельниччина потрапила до західного сліду забруднення а частина території Чемеровецького і Кам'янець-Подільського районів була віднесена до четвертої зони забруднення [3]. Тому виникає гостра необхідність проведення моніторингових досліджень радіаційного стану території м.Кам’янця-Подільського.
Після Чорнобильської катастрофи Хмельниччина потрапила до західного сліду забруднення а частина території Чемеровецького і Кам'янець-Подільського районів була віднесена до четвертої зони забруднення [3]. Тому виникає гостра необхідність проведення моніторингових досліджень радіаційного стану території м.Кам’янця-Подільського.
Мета нашої роботи полягала у тому щоб провести радіаційний контроль території м. Кам’янця-Подільського, визначити радіаційний стан за даними гама-зйомки зібраних з вибіркових пунктів.
Об’єктом нашого дослідження були особливості радіаційного забруднення на території м. Кам’янця-Подільського. Місто розташоване у південно-західній частині Хмельницької області, на лівій притоці Дністра – р.Смотрич, яка своїм глибоким каньйоном і звивистими меандрами створює неповторні ландшафтні комплекси в Старому місті. Зі східної сторони міста впритул підходить р.Мукша, умовно окреслюючи його межу. Заболоченість окремих її ділянок вносить своєрідність в екотопічну структуру території. На північний схід від міста проходить основне пасмо товтрової гряди, яка захищає його від північних вітрів і затримує тепле повітря, тим самим створюючи специфічні мезокліматичяі умови. Загальна площа міста становить 2787,1 гектара [4].
Дозиметричний контроль окремих точок на території м. Кам’янця-Подільського проводився за допомогою вимірювання гамма-фону в повітрі на відстані 1 м від поверхні, і гамма-фону над поверхнею ґрунту, на відстані 3-5 см. Дозиметричний контроль проводився за допомогою дозиметра-радіометра MKS-05 “TERRA” ECOTEST. Сататистична обробка проводилася за допомогою програми Microsoft Exel.
В ході виконаної нами гама-зйомки території м. Кам’янця-Подільського були отримані наступні основні результати.
Точками вибіркового контролю були окремі райони міста, студентський гуртожиток, стадіон ім. Тонкочаєва, кінотеатр “Юність”, індустріальний коледж, дитячий садок №20, школа №13, ряд підприємств, міський ринок, автовокзал, залізничний вокзал, заплава р. Смотрич в каньйоні в межах міста та багато ін. Результати виконаного контролю наведені в таблиці 1.
Вибірковий дозиметричний контроль проводився і в рекреаційній зоні міста, яка включає в себе зону стаціонарної рекреації та зону регульованої рекреації. Об’єктами вибіркового контролю в рекреаційній зоні міста були окремі точки які знаходилися в зоні стаціонарної та регульованої рекреації, зокрема готелі міста, територія надканьйонного, внутрішньоканьйонного ландшафтного ярусу в межах міста. Результати виконаного радіаційного контролю приведені в таблиці 2, де для кожного з районів гамма-зйомки приведені значення виміряного гамма-фону в мікро Зівертах на годину в повітрі і на ґрунті.
Таблиця 1.
Результати гамма-зйомки на території м. Кам’янця-Подільського
Результати гамма-зйомки на території м. Кам’янця-Подільського
№ пп |
Район проведення гамма-зйомки |
Радіаційний фон мкЗв/год |
||||
в повітрі min max |
на ґрунті min max |
Поверхнева щільність потоку бета-частинок 103част/(см2 ∙ хв) |
||||
1. |
Гуртожиток №5 (1-й поверх) |
0,12 |
0,18 |
0,09 |
0,10 |
0,002 |
2. |
Гуртожиток №5 (територія гуртожитку) |
0,10 |
0,14 |
0,08 |
0,09 |
0,003 |
3. |
Стадіон ім. Тонкочаєва (центр поля) |
0,07 |
0,08 |
0,08 |
0,12 |
0,001 |
4. |
Центральний ринок |
0,09 |
0,10 |
0,11 |
0,16 |
0,003 |
5. |
Автовокзал |
0,14 |
0,17 |
0,14 |
0,22 |
0,003 |
6. |
ЖД вокзал (перон) |
0,15 |
0,19 |
0,22 |
0,28 |
0,035-0,041 |
7. |
ЖД вокзал (колія №1) |
0,11 |
0,15 |
0,15 |
0,19 |
0,024 |
8. |
ЖД вокзал (колія №2) |
0,09 |
0,15 |
0,16 |
0,19 |
0,028-0,032 |
9. |
Кінотеатр Юність (вхід) |
0,12 |
0,14 |
0,17 |
0,19 |
0,004 |
10. |
Дитсадок №20 «Дзвіночок» |
0,06 |
0,09 |
0,11 |
0,13 |
0,001 |
11. |
Ленінська лікарня (територія лікарні) |
0,08 |
0,11 |
0,06 |
0,09 |
0,001 |
12. |
К-ПЕМЗ (територія) |
0,08 |
0,11 |
0,08 |
0,13 |
0,003 |
13. |
К-ПЕМЗ (їдальня) |
0,11 |
0,16 |
0,12 |
0,14 |
0,001 |
14. |
К-ПЕМЗ (цех) |
0,11 |
0,14 |
0,13 |
0,16 |
0,017 |
15. |
Кабельний завод (територія завода) |
0,10 |
0,12 |
0,13 |
0,15 |
0,002 |
16. |
Індустріальний коледж (територія коледжа) |
0,10 |
0,13 |
0,10 |
0,15 |
0,003 |
17. |
Школа №13 (територія школи) |
0,12 |
0,13 |
0,05 |
0,08 |
0,000 |
18. |
Польські фільварки (роздоріжжя) |
0,11 |
0,13 |
0,10 |
0,12 |
0,004 |
19. |
Історичний факультет (вхід) |
0,07 |
0,08 |
0,06 |
0,11 |
0,001 |
20. |
Старе місто (ратуша) |
0,05 |
0,10 |
0,08 |
0,10 |
0,001 |
21. |
Стара фортеця (двір фортеці) |
0,14 |
0,16 |
0,11 |
0,15 |
0,002 |
22. |
Новопланівський міст |
0,12 |
0,15 |
0,15 |
0,18 |
0,005 |
23. |
Каньйон р. Смотрич (заплава біля Турецького мосту) |
0,12 |
0,17 |
0,19 |
0,24 |
0,026 |
24. |
Дендропарк |
0,08 |
0,11 |
0,07 |
0,09 |
0,001 |
25. |
Парк відпочинку (фонтан) |
0,13 |
0,15 |
0,14 |
0,15 |
0,004 |
26. |
К-ПНУ ім. Огієнка (вхід) |
0,08 |
0,10 |
0,007 |
0,11 |
0,001 |
З таблиці виходить, що для більшості обстежених об’єктів виміряний в ході вибіркового дозиметричного контролю гамма-фон лежить в межах 0,08-0,19 мЗв/год, що не перевищують природного рівня. Особливо низькі показники були виявлені на територіях стадіона ім. Тонкочаєва, дитсадка №20, «Ленінської» лікарні, школи №13, історичного факультету, старого міста біля ратуші, К-ПНУ ім. Огієнка, де гама-фон становив 0,08-0,12 мЗв/год. Виняток становлять лише окремі випадки підвищеного гамма-фону на поверхні до 0,28 мЗв/год в таких специфічних місцях, як території залізничного вокзалу, автовокзалу, цеху К-ПЕМЗ, Новопланівського мосту, а також підвищений гамма-фон повітря і ґрунту в каньйоні на заплавах річки Смотрич.
Таблиця 2.
Результати гамма-зйомки на території рекреаційної зони м. Кам’янця-Подільського
Результати гамма-зйомки на території рекреаційної зони м. Кам’янця-Подільського
№ пп |
Район проведення гамма-зйомки |
Радіаційний фон мкЗв/год |
||||
в повітрі min max |
на ґрунті min max |
Поверхнева щільність потоку бета-частинок 103част/(см2 ∙ хв) |
||||
1. |
Готель "Гетьман" |
0,11 |
0,13 |
0,05 |
0,11 |
0,002 |
2. |
"GALA-готель" |
0,12 |
0,14 |
0,08 |
0,09 |
0,002 |
3. |
Готель "Клеопатра" |
0,08 |
0,09 |
0,08 |
0,12 |
0,001 |
4. |
Готель "Старий банк" |
0,09 |
0,10 |
0,11 |
0,13 |
0,002 |
5. |
Готель "Фільварки" |
0,08 |
0,10 |
0,14 |
0,16 |
0,003 |
6. |
Готель "7 днів" |
0,14 |
0,16 |
0,10 |
0,17 |
0,020 |
7. |
Мотель "Бастіон" |
0,12 |
0,16 |
0,10 |
0,15 |
0,026 |
8. |
Готель "Тарас Бульба" |
0,09 |
0,13 |
0,12 |
0,14 |
0,002 |
9. |
Готель "Amadeus Club" |
0,12 |
0,14 |
0,11 |
0,13 |
0,002 |
10. |
Територія надканьйонного ландшафтного ярусу (середні показники) |
0,10 |
0,14 |
0,09 |
0,11 |
0,009 |
11. |
Територія внутрішньоканьйонного ландшафтного ярусу (середні показники) |
0,10 |
0,13 |
0,14 |
0,16 |
0,017 |
З таблиці виходить, що для більшості обстежених об’єктів виміряний, в ході вибіркового дозиметричного контролю, гамма-фон лежить в межах 0,08-0,17 мЗв/год, що не перевищують природного рівня. Особливо низькі показники були виявлені на територіях готелю "Гетьман", "GALA-готель" готелю "Клеопатра", готелю "Старий банк", готелю "Тарас Бульба", готелю "Amadeus Club". Виняток становлять лише окремі випадки підвищеного гамма-фону на поверхні, порівняно з іншими точками, до 17 мЗв/год в таких місцях, як території готелю "7 днів", мотелю "Бастіон", також спостерігалася підвищена бета-активність 0,020-0,022 103част/(см2 • хв). Дещо підвищена бета-активність спостерігалася на території внутрішньоканьйонного ландшафтного ярусу р.Смотрич, вона становила 0,017 103част/(см2•хв), гамма-фон знаходився на середньому рівні допустимої норми 0,10-0,16 мкЗв/год.
Допустима потужність еквівалентної дози іонізуючого випромінювання становить - гамма- (Cs-137) – 0,30 (мкЗ/год), поверхнева бета-щільність (Sr-90) – 0,020 103част./(см2•хв).
Висновки
З розглянутих вище результатів вибіркової гамма-зйомки території, зокрема рекреаційної зони м. Кам'янець-Подільського, можна зробити наступні висновки:
1) Основну частину території м. Кам’янця-Подільського зайняту житловими і суспільними будівлями, підприємствами, зокрема і рекреаційну зону, можна вважати в цілому чистою від радіоактивних забруднень, де рівень іонізуючого випромінювання не перевищує допустимі норми. Рівень радіоактивності становив: гамафон - 0,08-0,19 мЗв/год, бета щільність - 0,001-0,017 103част./(см2•хв).
2) Джерелом хоч і незначних, але постійних надходжень в місто широкого спектру різних радіонуклідів є залізничний вокзал, куди регулярно прибувають або проїжджають пасажирські і вантажні поїзди з тих територій, що були піддані інтенсивному радіоактивному забрудненню, залишаючи на залізничному полотні і ділянках, що примикають до нього, частину радіоактивного пилу, саме там було виявлено підвищений рівень іонізуючого випромінювання 0,22-0,28 мкЗв/год, 0,035-0,041 103част./(см2•хв).
3) Враховуючи наявність на території м. Кам’янець-Подільського окремих зон небажаного рівня іонізуючого випромінювання, а також постійне надходження їх в місто із залізничним транспортом, задля уникнення можливого попадання частинок радіоактивного пилу в легені і шлунково-кишковий тракт можна рекомендувати регулярно проводити вологе прибирання житлових, суспільних і виробничих приміщень і строго дотримувати звичайні гігієнічні вимоги при приготуванні і вжитку їжі.
4) Роботи по моніторингу радіаційного стану в місті, особливо районах, що примикають до залізничного полотна і вокзалу, а також в каньйоні р. Смотрич і, можливо, в великих балках і ярах на території і в околицях м.Кам’янця-Подільського необхідно продовжити і на далі.
2) Джерелом хоч і незначних, але постійних надходжень в місто широкого спектру різних радіонуклідів є залізничний вокзал, куди регулярно прибувають або проїжджають пасажирські і вантажні поїзди з тих територій, що були піддані інтенсивному радіоактивному забрудненню, залишаючи на залізничному полотні і ділянках, що примикають до нього, частину радіоактивного пилу, саме там було виявлено підвищений рівень іонізуючого випромінювання 0,22-0,28 мкЗв/год, 0,035-0,041 103част./(см2•хв).
3) Враховуючи наявність на території м. Кам’янець-Подільського окремих зон небажаного рівня іонізуючого випромінювання, а також постійне надходження їх в місто із залізничним транспортом, задля уникнення можливого попадання частинок радіоактивного пилу в легені і шлунково-кишковий тракт можна рекомендувати регулярно проводити вологе прибирання житлових, суспільних і виробничих приміщень і строго дотримувати звичайні гігієнічні вимоги при приготуванні і вжитку їжі.
4) Роботи по моніторингу радіаційного стану в місті, особливо районах, що примикають до залізничного полотна і вокзалу, а також в каньйоні р. Смотрич і, можливо, в великих балках і ярах на території і в околицях м.Кам’янця-Подільського необхідно продовжити і на далі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Гродзинський Д. М. Радіобіологія: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 448с.
2. М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк Моніторинг довкілля. Київ, Видавничий центр “Академія” – 2006.
3. Офіційний сайт Національного природного парку «Подільські Товтри» http://www.kp.km.ua/~tovtry/ua/index.html
4. Програма "Створення інноваційної моделі та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону міста Кам'янця-Подільського". Кам’янець-Подільський 2006.
5. Consisting of natural environment of the Khmel'nitskoy area of 2000, 2004. - snrc.gov.ua/nuclear/document/36876/
2. М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк Моніторинг довкілля. Київ, Видавничий центр “Академія” – 2006.
3. Офіційний сайт Національного природного парку «Подільські Товтри» http://www.kp.km.ua/~tovtry/ua/index.html
4. Програма "Створення інноваційної моделі та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону міста Кам'янця-Подільського". Кам’янець-Подільський 2006.
5. Consisting of natural environment of the Khmel'nitskoy area of 2000, 2004. - snrc.gov.ua/nuclear/document/36876/
Гнатюк В.В., Мусієнко М. М. (Україна, Київ)
Моніторинг території міста Кам’янця-Подільського за радіологічними показниками
Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю
Скачати в форматі pdf:
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0133_zb_m_2VZE.pdf
Матеріали конференції:
Оцінка:
No votes yet
