Моніторинг експортних зернових вантажів як інструмент відображення стану регіональної флори

Господарська цінність різних видів рослин найчастіше представляє собою комплекс різноманітних ознак, який у великій мірі залежить від вивченості того чи іншого таксону. Однак, зазвичай виділяється якась одна ознака рослини, яка є переважаючою з точки зору людини. Особливою групою при аналізі певної флори є бур’яни – види, які, на думку людини, заважають існуванню або врожайності тих чи інших культивованих рослин в агроценозах.

В процесі освоєння землі людина перетворювала і зараз дуже енергійно перетворює природні фітоценози в агроценози. Одним з важливих напрямів господарського розвитку Одеського регіону є розвиток агропромислового комплексу. Зернове господарство є провідною галуззю сільського господарства області [7]. Дунай-Дністровське межиріччя включає два сільськогосподарських райони: Задністровський та Придунайський [7]. Виявлення експансії адвентивних видів бур’янів, які спонтанно потрапляють на означену територію разом з насипними продовольчими вантажами, а також вивозяться з насипними зерновими вантажами з території України є актуальним. Нами була досліджена флора Південної Бессарабії, яка у сучасних межах займає територію межиріччя Дунай-Дністер в межах Одеської області [4].

За результатами десятирічних польових досліджень проведено багатоплановий аналіз флори, виявлено етапи її становлення [5], визначені видовий склад рослин та особливості екологічної структури флори в цілому [3,4], та її окремих екотопів з різним рівнем антропогенного втручання [2, 3]. Особлива увага була приділена економічному потенціалу флори  та експансії нових рослин у флору, завдяки господарській діяльності людини[2].  За даними літератури [1, 8] при збільшенні рівня втручання людини, збільшується кількість бур’янів у флорі. У сучасних умовах капіталізації сільського господарства значна увага приділяється культурі виробництва. При цьому виникає низка проблем, пов’язаних з якістю посівного матеріалу та якості одержаної зернової продукції. Відомо, що в імпортованому зерні до регіону надходить майже 30 видів діаспор бур’янів [6]. На доочищення зерна небезпечних рослин витрачаються кошти. Надалі, якщо це зерно потрапляє на поля, разом з ним проростають і діаспори бур’янів. На знищення виявлених локалітетів цих рослин також витрачаються кошти, що збільшує вартість зернової продукції.

Нами були проаналізовані матеріали Державної прикордонної інспекції з карантину рослин в Одеській області, щодо не карантинних видів рослин, знайдених серед вантажів, які експортувалися з України. Аналізувалися вантажі пшениці, ячменю, вівса, проса, кукурудзи, соняшника, ріпаку, гороху, гірчиці, сої, льону, коріандру, еспарцету, люпину, а також відходи зерна та змітання зі складів. Матеріал надходив з 22 районів Одещини, а також з Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та автономної республіки Крим. Систематичний склад рослин уточнено  за [9]. В даній роботі аналізуються лише види відділу Magnoliophyta.

З 133 родин рослин відділу Magnoliophyta флори Південної Бессарабії 35% (48 родин) мають у своєму складі бур’яни. 26% видів рослин флори Південної Бессарабії складають бур’яни: у класі Magnoliopsidaїх 431 вид, а у класіLiliopsida  - 42. У різних родинах представленість бур’янів коливається від 100% (Balsaminaceae, Cuscutaceae, Hydrophyllaceae, Menyanthaceae, Orobanchaceae, Simaroubaceae, Urticaceae, Verbenaceae) до 4,5-8% (Cyperaceae, Potamogetonaceae). У таблиці 1 наведено дані, щодо наявності видів - бур’янів у родинах флори регіону, представники яких зустрічаються у проаналізованих вантажах.

Таблиця 1 – Бур’яни у деяких родинах флори Південної Бессарабії

Назва родини

Кількість видів

% бур’янів

Назва родини

Кількість видів

% бур’янів

загальна

бур’янів

загальна

бур’янів

1

Lamiaceae Lindl.

75

19

25

13

Amaranthaceae Juss.

8

7

87,5

2

Malvaceae Juss.

13

8

61,5

14

Apiaceae Lindl.

70

25

36

3

Papaveraceae Juss.

8

7

87,5

15

Asteraceae Dumort.

241

86

36

4

Plantaginaceae Juss.

10

3

30

16

Boraginaceae Juss.

51

20

39

5

Poaceae Barnhart

156

35

22

17

Brassicaceae Burnett

96

51

53

6

Polygonaceae Juss.

35

6

17

18

Cannabaceae Endl.

3

2

67

7

Ranunculaceae Juss.

45

16

35,5

19

Resedaceae S.F.Gray

3

2

67

8

Caryophyllaceae Juss.

82

44

54

20

Chenopodiaceae Vent.

57

32

56

9

Rosaceae Juss.

64

9

14

21

Convolvulaceae Juss.

8

3

37,5

10

Scrophulariaceae Juss.

52

9

17

22

Euphorbiaceae Juss.

28

11

39

11

Solanaceae Juss.

19

6

31,5

23

Fabaceae Lindl.

127

13

10

12

Violaceae Batsch.

13

3

23

24

Fumariaceae DC.

7

4

57

 Серед провідних родин флори регіону (Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Cyperaceae, Rosaceae, Chenopodiaceae) найбільший відсоток бур’янів у родинах Лободові та Капустяні (56 та 53% відповідно), найменший – у Осокових та Бобових [4].

Згідно даних Державної прикордонної інспекції з карантину рослин в Одеській області, у різні роки у пробах зернових вантажів фіксується від 160 до 190 видів бур’янів. Серед них щорічно постійно зустрічається 131 вид з 87 родів та 25 родин (табл. 2).

Таблиця 2 – Систематичний спектр бур’янів, насіння яких зустрічається в пробах експортних вантажів

Назва родини

Кількість

Назва родини

Кількість

латиною

українською

родів

видів

латиною

українською

родів

видів

1

Amaranthaceae

Щирицеві

1

4

14

Malvaceae

Мальвові

3

3

2

Apiaceae

Селерові

5

5

15

Papaveraceae

Макові

2

2

3

Asteraceae

Айстрові

10

16

16

Plantaginaceae

Подорожникові

1

1

4

Boraginaceae

Шорстколисті

8

9

17

Poaceae

Тонконогові

11

15

5

Brassicaceae

Капустяні

14

20

18

Polygonaceae

Гречкові

5

14

6

Cannabaceae

Коноплеві

1

2

19

Ranunculaceae

Жовтецеві

3

5

7

Caryophyllaceae

Гвоздичні

3

5

20

Resedaceae

Резедові

1

1

8

Chenopodiaceae

Лободові

3

4

21

Rosaceae

Розові

1

1

9

Convolvulaceae

Берізкові

1

1

22

Rubiaceae

Маренові

1

2

10

Euphorbiaceae

Молочайні

1

2

23

Scrophulariaceae

Ранникові

1

1

11

Fabaceae

Бобові

6

11

24

Solanaceae

Пасльонові

2

3

12

Fumariaceae

Руткові

1

1

25

Violaceae

Фіалкові

1

1

13

Lamiaceae

Глухокропивові

2

2

 

 

 

 

 

Як видно з таблиці 2, найбільша кількість видів притаманна родинам: Brassicaceae (20), Asteraceae (16), Poaceae (15), Polygonaceae (14), Fabaceae (11), Boraginaceae (9), Caryophyllaceae, Ranunculaceae (по 5). Місця родин у спектрі флори бур’янів відрізняються від їх положення у синантропній флорі України [8] або Південної Бессарабії [4], де провідне місце посідає родина Asteraceae. Високі місця, зайняті представниками родин Капустяні, Шорстколисті та Гречкові, пояснюються, крім регіональних особливостей, біологічною пластичністю та активністю видів, що входять до їх складу. За стрічальністю знаходження у пробах нами були виявлені найрозповсюдженіші види, які склали «ядро бур’янової флори». До його складу увійшли 22 види з 22 родів та 12 родин. У найбільшій кількості проаналізованих проб були виявлені види родин Convolvulaceae та Brassicaceae.

Важливим є питання про походження бур’янів. Відомо, що рослини-прибульці з інших флористичних районів можуть за умов відсутності ворогів, хвороб та конкуренції з боку інших видів, створювати тимчасові різкі спалахи чисельності. Ці ж види можуть гібридизуватися з рослинами місцевої флори, утворюючи більш конкурентоспроможні у даних умовах популяції.

Аналіз належності виявлених видів бур’янів до фракцій синантропної флори виявив, що найбільше представлені адвентивні види: їх 16 видів з 16 родин, 9 родин (таблиця 3).

Таблиця 3 – Адвентивні види «ядра бур’янової флори»

Таксон

Кількість проб

Хронотип

Таксон

Кількість проб

Хронотип

абс.

%

абс.

%

1

Amaranthaceae
Amaranthus retroflexus L. - Щириця звичайна

 

10820

 

2,0

 

кенофіт

9

Caryophyllaceae
Agrostemma githago L. - Кукіль звичайний

 

6210

 

1,1

 

археофіт

2

Brassicaceae
Brassica napus L. - Ріпак

 

6860

 

1,3

 

кенофіт

10

Poaceae
Avena sativa L. - Вівсюг польовий

 

14364

 

2,7

 

кенофіт

3

Cardaria draba (L.) Desv. - Кардарія крупковидна

6937

1,3

кенофіт

11

Echinochloa crus-galli (L.) Beauv.-  Плоскуха звичайна

7207

1,4

археофіт

4

Sinapis arvensis L. - Гірчиця польова

47484

8,9

археофіт

12

Setaria glauca (L.) Beauv.- Мишій сизий

21320

4,0

археофіт

5

Sisymbrium officinale (L.) Scop. - Сухоребрик лікарський

18403

3,5

археофіт

13

Papaveraceae
Papaver rhoeas L. - Мак дикий

 

8840

 

1,7

 

археофіт

6

Thlaspi arvense L. - Талабан польовий

24023

4,5

археофіт

14

Polygonaceae
Fallopia convolvulus (L.) A.Love - Фалопія берізкова

 

49937

 

9,3

 

археофіт

7

Boraginaceae
Buglossoides arvensis (l.) Johnst.- Буглосоідес польовий

 

19238

 

3,6

 

археофіт

15

Ranunculaceae
Consolida regalis S.F.Gray - Сокирки польові

 

11578

 

2,2

 

археофіт

8

Lappula squarrosa (Retz.)Dumort. -Липучка відхилена

15680

2,9

археофіт

16

Resedaceae
Reseda lutea L. - Резеда жовта

 

17153

 

3,2

 

кенофіт

Найпредставленішою є родина Brassicaceae (5 родів, 5 видів). У найбільшій кількості проаналізованих проб (49937) було виявлено насіння фалопії берізкової, найменше (6210) - куколю звичайного. За хронотипом серед адвентивних рослин, насіння яких найчастіше траплялося у пробах, найбільше археофітів (11), які потрапили на територію України у стародавні часи. Кенофітів, рослин, які потрапили в Україну після XXVII ст. – 5 видів.

Серед рослин «ядра бур’янової флори» апофіти, рослини місцевої флори, які перейшли на антропогенно змінені екотопи,  представлені шістьма видами з 6 родів та 6 родин (таблиця 4).

Таблиця 4 – Апофіти «ядра бур’янової флори»

Вид

Родина

Кількість проб

абс.

%

Convolvulus arvensis L. - Берізка польова

Convolvulaceae

42386

7,2

Chenopodium album  L. - Лобода біла

Chenopodiaceae

16443

3,1

Gallium aparine L. - Підмаренник чіпкий

Rubiaceae

13585

2,5

Euphorbia virgultosa Klok. - Молочай прутовидний

Euphorbiaceae

12492

2,3

Glaucium corniculatum (L.) J.Rudolph. - Мачок рогатий

Papaveraceae

11034

2,1

Aegilops cylindrical Host.- Егілопс циліндричний

Poaceae

5521

1,0

Серед проаналізованих проб, в яких містилося насіння рослин апофітної фракції флори, найбільше  (42386) було насіння берізки польової, найменше (5521) - егілопсу циліндричного.

Аналіз вказаних 22 адвентивних та апофітних видів дозволив встановити, що їх співвідношення складає 8:3. Тобто серед найбільш розповсюджених бур’янів заносні рослини представлені майже втричі більше за аборигенні.

Таким чином, за даними нашого аналізу, щорічно з регіону з насінням насипних продовольчих вантажів вивозиться значна кількість діаспор бур’янів рослин, як аборигенного, так і адвентивного походження. При їх проростанні та наступній вегетації утворюється насіння, з якого сформуються рослини, більш стійкі та адаптовані до конкретних умов існування.  Моніторингові дослідження зернових вантажів дозволяють прогнозувати поширення як відомих видів бур’янів, так можливу появу нових видів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бурда Р.І. Фітоінвазії в агро екосистемах // Синантропізація рослинного покриву України: Тез. наук.доп. (м. Переяславль-Хмельницький). – Київ, Переяславль-Хмельницький, 2006 – 240 с.
  2. Васильєва Т.В. Інвазійно активні адвентивні види рослин Південної Бессарабії // Вісник ОНУ.- 2005.- Т.10, вип. 5, Біологія. - С. 73-82.
  3. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Аналіз таксономічної структури флори Південної Бессарабії та суміжних територій // Вісник ОНУ.- 2006.- Т.11, вип. 6, Біологія. - С. 63-69.
  4. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Конспект флори Південної Бессарабії.- Одеса: ВидавІнформ, 2003.- 250 с.
  5. Васильєва, Т. В., Коваленко С. Г. Ландшафти Бессарабії: 2.Основні етапи освоєння території // Аграрний вісник Причорномор’я. - Одеса : Одеський ДАУ, 2002. - Вип. 18 : Біологічні та сільськогосподарські науки. - С. 248-255
  6. Васильєва-Немерцалова Т. В., Ширяєва В. Г., Коваленко С. Г., Ружицька  І. П.   Вплив  торговельних  зв'язків на занесення насіння бур'янів // Укр. ботан. журн. - Т. 52. - № 5. - 1995. - С. 664-670.
  7. Географія Одещини: природа, населення, господарство/ під. ред. проф. О.Г. Топчієва.- Одеса: Астропринт, 1998.- 88 с.
  8. Протопопова В. В. Синантропная флора Украины и пути её развития. - К. : Наук. думка, 1991. -204 c.
  9. Mosyakin S.L., Fedoronchuk М.М. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist.- Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. – 345 p.

УДК 581.524.2: 581.9 (477-74)  
Васильєва Т.В. Моніторинг експортних зернових вантажів як інструмент відображення стану регіональної флори [Електронний ресурс]  / [Васильєва Т.В.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.169–172. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet