Ландшафтно-лімнологічна оцінка басейнової системи озера Миляч (Волинське Полісся)

Важливе місце у системі інтегрованого управління водними ресурсами посідають водойми сповільненого обміну (озера, ставки, водосховища). Фізико-географічна область Волинського Полісся є найбільш заозереною з поміж усіх природних регіонів України.

Формуючи разом з іншими елементами природне середовище, озера впливають на мікроклімат довкілля і рівень залягання ґрунтових вод, регулюють стік, змінюють мінералізацію вод, накопичують та трансформують речовини, що надходять з їх водозборів, створюють особливі умови для життя гідробіонтів. Природною є постановка проблеми щодо оцінки озерних ресурсів даної території у системі фізико-географічного районування, розробки основних напрямів раціонального використання й охорони водойм.

 

 

Згаданій проблемі присвячена низка праць (Л. Ільїн, 1996; 2000; 2008а; 2008б; 2009; Я. Мольчак та ін., 1994; 1995; Г. Проць та ін., 1998; Н. Хомік, 2009; та інші), однак лімнологічні роботи, які виконані на ландшафтознавчих засадах є поодинокими (Г. Проць та ін., 1986, 1988; Н. Карпенко, 1994). З середини 90-х років минулого століття нами ведуться ландшафтні та ландшафтно-лімнологічні дослідження Волинського Полісся, кінцева мета яких – створення екологічних паспортів озер і багатоцільового кадастру водойм сповільненого водообміну.

Мета роботи ландшафтометрична та лімнометрична оцінка структури басейнової системи оз. Миляч для кадастрових цілей та потреб інтегрованого управління водними ресурсами.

Методика дослідження. Методологічною передумовою дослідження стала концепція “озеро-водозбір” – єдина природна система [2], конкретні методики ландшафтних [1; 6] і ландшафтно-лімнологічних досліджень [4; 5]. Басейнова ландшафтна система “озеро-водозбір” складається з природно-аквального комплексу (ПАК) власне озера і природних територіальних комплексів (ПТК) рангу урочищ, фацій водозбірної площі.

Наукові результати дослідження. Оз. Миляч (рис. 1-2) розташоване у східній частині фізико-географічної області Волинського Полісся й приурочене до Колківсько-Сарненського ландшафтного району пластових зандрових поліських рівнин [3]. Озеро сформувалося у межах місцевостей понижених плоских межиріч ускладнених невеликими горбами та карстовими лійками на водно-льодовикових відкладах з близьким заляганням крейди.

Улоговина ПАК оз. Миляч карстового походження. Схили улоговини озера у прибережній зоні пологі. До центру озера крутизна їх збільшується. Максимальна глибина улоговини 13,0 м, яка виповнена сапропелевими відкладами. Максимальна потужність сапропелів (за матеріалами Київської ГРЕ) 11,7 м, середня 3,81 м; промислові запаси – 453,4 м3, у перерахунку на умовну 60 % вологість – 104 тис. т. Донні відклади представлені переважно водоростево-залізистими і лімонітовими різновидами. Уздовж берегів, до 20-25 м, сапропелеві відклади відсутні.

Берегова смуга озера припіднята і суха. Вкрита лучним різнотрав’ям. Ширина досягає 200 м. У паводки розлив відбувається, в основному, у південно-західному напрямку. Різниця рівнів води у межень і паводок досягає 0,7 м. Берегова лінія виражена чітко, в окремих місцях слабо порізана. Озеро безстічне, загальна площа 0,13 км2. Основне джерело живлення – атмосферні опади. Рівень ґрунтових вод у свердловинах на відмітках 8,34-8,24 м. Водойма мілководна, максимальна глибина 1,7 м. Основні морфометричні та гідрологічні характеристики ПАК Миляч наведено у табл. 2.


Рис. 1. Ландшафтна структура водозбору оз. Миляч (М 1:10000)
1-5. – урочища, 6. – просте аквальне урочище; межі: а – водозбору, б – урочищ.

1. Піщані привододільні ділянки зі спадистими (10-15°) схилами, вкриті сосновими та березово-сосновими борами на дерново-слабо- і середньопідзолистих ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах. 2. Піщані привододільні слабоспадисті (6-10°) схили, вкриті сосновими, лишайниково-чорничниковими борами на дерново-слабопідзолистих ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах, частково розорані та забудовані. 3. Хвилясті ділянки межиріч, вкриті дубово-сосновими, орляково-зеленомоховими лісами на дерново-слабо- та середньопідзолистих ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах, частково розорані та забудовані. 4. Вирівняні замкнуті заболочені ділянки межиріч, вкриті осоково-різнотравно-злаково-зеленомоховими луками та осоково-чорновільховим дрібноліссям на лучних глейових та лучно-болотних ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах. 5. Замкнуті заболочені пониження із осоково-злаково-різнотравними зеленомошниками на лучно-болотних та болотних малопотужних та середньопотужних ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах. 6. Озерна улоговина округлої форми із різноманіттям підводних і надводних макрофітів на сапропелевих відкладах, що сформувалися на алювіальних пісках.

 

Таблиця 1. Структура земельних угідь водозбору оз. Миляч, розраховано за картами


S,
км2

Р,
км2

m

Площа угідь

Sобр./
Sнеобр.
%

F

fліс.

fбол.

fорн.

fс.з.

км2

%

км2

%

км2

%

км2

%

км2

%

2,12

8,1

1,57

0,13

6,13

0,34

16,04

1,02

48,11

0,63

29,72

3,51


Рис. 2. Ландшафтна структура природно-аквального комплексу оз. Миляч (М 1:2 000)
1-6. – фації; межі: а – простого аквального урочища, б – аквальних фацій.

1. Літоральні абразійно-акумулятивні піщані, рогозово-очеретяно-осокові, без температурної стратифікації. 2. Літоральні акумулятивно-абразійні піщані, з рідкими поростями рогозу, без температурної стратифікації, антропогенно модифіковані. 3. Літоральні акумулятивні водоростево-залізисто-сапропелеві малопотужні (0-2,5 м), розріджених елодеєво-рдесникових асоціацій, без температурної стратифікації, радіоактивно забруднені. 4. Літоральні акумулятивні водоростево-залізисто-сапропелеві середньопотужні (2,5-5,0 м), розріджених елодеєвих асоціацій, без температурної стратифікації, радіоактивно забруднені. 5. Літоральні акумулятивні водоростево-залізисто-сапропелеві з лінзами лімонітових сапропелів потужні (5,0-12,0 м), з поодинокими плаваючими водоростями, без температурної стратифікації, радіоактивно забруднені. 6. Літоральні акумулятивні водоростево-залізисто-сапропелеві, що сформувалися на лімонітових сапропелях потужні (5,0-12,8 м), з поодинокими плаваючими водоростями, без температурної стратифікації, радіоактивно забруднені.

 В ландшафтному аспекті ПАК оз. Миляч є простим акваурочищем, де ми виокремили шість аквафацій (рис. 2). Суттєвих антропогенних змін фації водойми зазнали під час радіоактивних викидів на Чорнобильській АЕС (1986). З другого боку – озеро знаходиться на південно-західній околиці села Миляч, де поблизу в радянські часи функціонувала машинно-тракторна ферма й забрудненні стоки вільно могли потрапляти у ПАК.

Найбільшу площу (понад 30 %) посідають літоральні акумулятивні водоростево-залізисто-сапропелеві малопотужні (0-2,5 м) фації (табл. 3). Середня площа видів фацій ПАК складає 1,9 га. Інші ландшафтометричні характеристики ПАК озера такі: індекс подрібненості – 0,526, коефіцієнт складності – 3,684, коефіцієнт ландшафтної роздрібненості – 0,857.

Водозбірна площа озера становить 2,12 км2. З них: під лісом – 16,04 %, під орними угіддями – 48,11 %, під забудовами – 29,72 % (табл. 1). Співвідношення площі оброблюваних земель до необроблюваних виглядає так (%) – 77,83/22,17. Як видно із цього показника, антропогенний вплив на ПАК є досить суттєвим. Домінантними ПТК (понад 50 %) водозбірної площі озера є хвилясті ділянки межиріч (рис. 1). Лісові масиви представлені сосною, березою, вільхою. У знижених заболочених ділянках переважають осоково-злаково-різнотравні угруповання.

Таблиця 2. – Морфометричні та гідрологічні характеристики оз. Миляч


F, км2

Набс., м

hср., м

hmax., м

L, км

Вmax.,  км

Вср., км

i, км

Кп.

Квид.

0,13

139,0

0,90

1,70

0,45

0,40

0,30

1,48

0,65

1,50

Кємк.

Квідк.

Кгл.

Vоз., тис.м3

К

ΔS, км2

Wпр*., тис.м3

авод.,

Δ авод.,

Aш., мм

0,53

0,14

1,78

120,0

0,06

16,31

267,0

2,23

0,45

56,60

* Середньорічний модуль стоку, л/с . км2 – 4,0.

Таблиця 3. – Деякі метричні характеристики ПАК оз. Миляч


Вид ПАК (аквальна фація)

Площа виду ПАК (га)

% площі виду від загальної площі

Вид ПАК (аквальна фація)

Площа виду ПАК (га)

% площі виду від загальної площі

1

0,52

3,91

4

3,48

26,16

2

2,12

15,94

5

2,07

15,56

3

4,08

30,69

6

1,03

7,74

Висновки. Результати нашого дослідження можуть бути використані у наступних сферах природокористування: природоохоронній діяльності для створення екологічного паспорту озера; агроприродокористуванні з метою проектування та розробки видобутку сапропелів; водогосподарській діяльності (водокористування, розробка протипаводкових заходів); біоресурсокористуванні (риборозведення); рекреаційній діяльності; створення багатоцільової басейново-озерної ГІС. Наявні ландшафтні карти, а також ландшафтометричні й лімнометричні характеристики басейнової системи слугуватимуть реперною основою для інтегрованого управління водними ресурсами. На сьогодні важливо здійснювати обмеження господарської діяльності в межах водозбору; розробити реконструкцію прилеглої території до озера й чітке визначення водоохоронної зони водойми за басейновим принципом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Беручашвили Н. Л. Методы комплексных физико-географических исследований. Учебник / Н. Л. Беручашвили, В. К. Жучкова. – М. : Изд-во МГУ, 1997. – 320 с.
  2. Драбкова В. Г. Озеро и его водосбор – единая природная система / В. Г. Драбкова, И. Н. Сорокин. – Л. : Наука, 1979. – 195 с.
  3. Маринич О. М. Удосконалена схема фізико-географічного районування України / [О. М. Маринич, Г. О. Пархоменко, О. М. Петренко та ін.] // Укр. географ. журн. – 2003. – № 1. – С. 16–20.
  4. Мартинюк В. О. Ландшафтно-лімнологічний аналіз басейнової (озерної) геосистеми / В. О. Мартинюк // Наукові записки Тернопіл. держ. пед. ун-ту. Сер. Географія. – Тернопіль, 1999. – № 2. – С. 29–36.
  5. Мартинюк В. О. Ландшафтознавчо-лімнологічна оцінка басейнової геосистеми оз. Озеро (Волинське Полісся) для кадастрових потреб / В. О. Мартинюк // Фізична географія та геоморфологія. Міжвідомчий наук. збірник. – Київ : Вид-во геогр. літ-ри „Обрії”, 2004. – Вип. 46. – Т. 1. – С. 207–215.
  6. Міллер Г.П. Польове ландшафтне знімання гірських територій / Г. П. Міллер: Навч. посібник. – К. : ІЗМН, 1996. – 168с.
  7. Бесараб М.Н., Левицька Ю.О., Мельник Ю.М. Агротехнічний коледж Уманського державного аграрного університету. Моніторинг довкілля
  8. Свердликов А.И. НИКТИ ГХ, г. Киев, Свердликов А.А., НИИ ВОДГЕО, г. Москва Разработка технологий очистки фильтрационных сточных вод полигонов ТБО
  9. Методичні рекомендації по впровадженню системи моніторингу у сфері поводження з твердими побутовими відходами

УДК 911.2: 551.481.1: 502.7: 528.9
Мартинюк В. О. Ландшафтно-лімнологічна оцінка басейнової системи озера Миляч (Волинське Полісся) [Електронний ресурс]  / [Мартинюк В. О.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.122–125. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

 

Скачати презентацію у форматі pdf

Оцінка: 
0
No votes yet