Кора дерев – модельний об’єкт в системі комплексного моніторингу атмосфери м. Черкаси за вмістом важких металів

Науковими дослідженнями [1-3] доведено, що важкі метали, як особливо небезпечні полютанти мають здатність до формування геохімічних полів у взаємозв’язку з атмогеохімічними системами, що формуються за участю викидів підприємств в повітряне середовище.
В останні десятиріччя для оцінки стану забруднення навколишнього середовища важкими металами стало загальновизнаним використання епіфітних мохоподібних та лишайників. Однак, якщо лишайники та мохоподібні вже відсутні в осередках забруднення, або вони представлені в дуже поганому стані (незначними сланями), використання їх як біоіндикаторів значно обмежене. Тому перспективним є використання в якості біоіндикатора кори форофітів [6, 7].
       Дослідження проводилися в межах урбоекосистеми м. Черкаси, який посідає значне місце серед міст України з розвиненою хімічною та машинобудівною промисловістю й для якого проблема забруднення довкілля є актуальною, оскільки до забруднень підприємств додається суттєве забруднення автотранспортом. Потенційна ж генетична стійкість природного середовища Черкаської області переважно нестійка. Отже, сили самої природи до зовнішньої техногенної дії недостатні і є значний ступінь ризику для навколишнього природного середовища при збільшенні антропогенного тиску. Потенціал забруднення атмосфери у районі, якій охоплює територію у радіусі 100 км від м. Черкаси, дорівнює 3.4, що відповідає високому потенціалу забруднення [4, 5].
       У відповідності до розташування основних джерел забруднення (об’єктів промагломерації, транспортної мережі) було вивчено поліелементне забруднення важкими металами (Zn, Pb, Cd, Cu) кори форофітів, семи модельних ділянок, закладених у південному й східному промвузлах та в екологічно чистому районі рекреаційної зони.
       Визначення вмісту важких металів з метою діагностики забруднення різних районів міста та вивчення акумулятивної властивості кори дерев представників роду PopulusL щодо накопичення полютантів проводилось за ГОСТом 30178 – 96 на атомно-абсорбційному спектрофотометрі PERKIN ERMLER з атомізацією у повітряно-ацетиленовому полум’ї. Кожний зразок аналізували окремо (середню пробу не утворювали). Проаналізовано 115 зразків кори за загальноприйнятими методиками.
       Встановлено, що концентрація досліджених важких металів у зразках кори перевищує контрольні показники фонової ділянки. Найбільше металів акумулювалось в рослинних зразках з центральної та південно-східної частини міста, що пов’язано з емісіями промислових об’єктів південного та східного промислового вузлів, а також значним транспортним навантаженням і незадовільним станом доріг. Зокрема, вміст міді зростає в 1,3 – 3,4 рази, цинку – в 1,8 – 4,3 рази, свинцю – 1,0 – 3,6 рази, кадмію – в 1,3 – 3 рази порівняно з фоном. 
Література
1. Алексеев Ю.В. Тяжёлые металлы в почвах и растениях. – Л.: Агропромиздат. 1987.  – 142 с.
2. Бортнік Л.М. Вплив антропогенного навантаження на вміст ВМ у системі грунт – рослина // Вісник аграрної науки. – Київ, 1999. – №10.
3. Комплексное обследование загрязнения воздушного бассейна в г. Черкассы // Отчёт по НИР – Москва, Институт прикладной биофизики им. Федорова, 1991 – 56 с.
4. Самотуга В.Г., Мислюк О.О., Мислюк Є.В. та ін. Природний потенціал забруднення атмосфери міста Черкаси // Матеріали міжнародної конференції та всеукраїнського екологічного ярмарку “Екологічні проблеми, шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України, 27- 28 жовтня 2000 року”. – Черкаси, 2000. – С. 43-44. 
5. Bargagli R. 1998: Trace elements in terrestrial plants. An ecophysiological approach to biomonitoring and biorecovery. Springler Verlag, Berlin, New York, 324 p.
6. Kuik P. & Wolterbeek H.T.H. 1994: Factor-analysis of trace-element data from tree-bark samples in the Netherlands. Environmental Monitoring and Assessment. – 1994. – 32, №3. – p. 207-226.. 
 
Кора дерев – модельний об’єкт в системі комплексного моніторингу атмосфери м. Черкаси за вмістом важких металів / Корнелюк Н.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 95.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet