Кіотський протокол: огляд останніх змін та тенденцій.

tiz_009_zemlia.gif        Як відомо, Кіотський протокол (КП) до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату з 2005 року став діючим міжнародним документом, а Україна, яка ратифікувала його у 2004 році є повноцінним учасником цього процесу.  Метою КП є пом’якшення глобальних кліматичних змін шляхом обмеження та скорочення антропогенних викидів парникових газів. Для досягнення цілей КП були розроблені три гнучкі (ринкові) механізми.
        Найбільший інтерес для підприємств, організацій та підприємців України може представляти механізм спільного впровадження (СВ), який дозволяє іншим країнам брати собі у залік скорочення викидів, які утворилися в результаті їх інвестування у скорочення викидів в Україні. Таким чином, будь-які енергоефективні заходи, які стали просто критичними на сьогоднішній день для промисловості, сільгосппідприємств та комунального господарства можуть бути проінвестовані з боку промислово розвинутих країн у вигляді безповоротного гранту.

        Пріоритетними областями для реалізації проектів спільного впровадження є:

Енергетика:
•    зміна паливного балансу в сторону відновлюваних джерел енергії
•    підвищення ефективності генеруючих джерел, особливо проекти, що пропонують комбінований цикл та когенерацію
•    енергозбереження при передачі тепла та електроенергії, запровадження систем утилізації втрат;
•    підвищення ефективності споживання тепла та енергії
Промисловість:
•    зниження енергоємкості та матеріалоємкості продукції
•    використання вторинної сировини та відходів
•    утилізація виділення метану на звалищах ТПВ та ТВВ
Сільське господарство:
•    підвищення ефективності використання паливної деревини та відходів деревообробки
•    вдосконалення методів ведення тваринництва, що враховують раціональний корм, мінеральні солі та вітаміни

•    нова практика підвищення якості грунтів з підвищенням ефективності засвоєння рослинами азоту

       

        Статус проектів спільного впровадження не буде розповсюджуватись на організаційні заходи, такі як: ремонти, наладка обладнання, режимні оптимізації, тощо.

        Парникові гази (ПГ) – газоподібні складові атмосфери як природного, так і антропогенного походження, які поглинають і перевипромінюють інфрачервоне випромінювання. Під дію КП підпадають діоксид вуглецю (CO2), метан (СН4), діазоту оксид (N2O), гідрофторвуглеці, перфторвуглеці та гексафторид сірки (SF6). 

        На даний момент біля десяти проектів за участю українських підприємств повністю пройшли процедуру погодження та реєстрації, як проекти спільного впровадження та приступили до реалізації. Ще кілька сотень знаходяться на розгляді та схваленні. Така мала кількість схвалених проектів пояснюється доволі складною процедурою узгодження та реєстрації проектів СВ як на національному, так і на міжнародному рівні.

        Але в січні цього року Національне агенство екологічних інвестицій на яке покладені обов’язки, щодо реалізації положень Кіотського протоколу затвердило нову інструкцію про реалізацію проектів СВ за національною процедурою, що значно значно спрощує процедурні та організаційні проблеми.

        Необхідно відмітити, що в результаті кризових явищ в світовій економіці ціна за одиницю скорочення викидів суттєво знизилась (ціна за умовну тону СО2), а значна кількість фондів, що виступали в ролі покупців скорочень викидів в інтересах промислово розвинутих країн, особливо ті, що були надто щедрі на обіцянки зникли без будь-яких натяків на продовження діяльності.  Серед решти хотілось би відзначити тільки ті, що бачать свою діяльність після 2012 року, це насамперед Світовий банк та Вуглецевий фонд скандинавських країн НЕФКО. Важливо також, що в 2012 закінчуються зобов’язання за Кіотським протоколом. Подальші кроки мають бути узгодженні наприкінці 2009 року в Копенгагені на конференції в кінці 2009 року, проте можна впевнено пророкувати  продовження дії цього механізму.
 
        Проте це не привід відволікати з початком розробки заходів та/або підготовкою документації, адже поки що інвестиції не обкладаються спеціальними податками або частково не утримуються на користь держави, що, враховуючи наші реалії, не можна виключати у майбутньому.    
 
        До минулого місяця національна процедурою передбачала застосування доцільність розгляду проекту СВ при умові середньорічного скорочення викидів в еквіваленті 20 тис. тонн СО2 (що прирівнюється до економії 10 млн. м3 природного газу або 25 ГВт*год електроенергії); зараз цю вимогу скасовано.
 
        Розробку заходів та підготовку документації проекту СВ необхідно розпочати з оформлення проектної ідеї (PIN), на підставі чого інвестиційний фонд та Національне агентство екологічних інвестицій оцінять можливості такого проекту. Необхідно оцінити масштаб проекту, виявити технологічні процеси при яких утворюються парникові гази, обрахувати їх кількість та підготувати і оформити документи, відповідно до існуючих процедур схвалення та реєстрації проектів СВ, включаючи відповідні структури ООН.

Володимир Морозов
Вадим Гончарук
для eco.com.ua

Оцінка: 
0
No votes yet