Інтерв’ю Міністра екології та природних ресурсів України Едуарда Ставицького журналу «Вісник екологічної безпеки»

Які пріоритети своєї роботи на новій посаді Ви можете виділити, що нового буде або вже є в роботі Міністерства екології та природних ресурсів? Нові напрямки або нові завдання за старими напрямками?
— Завдяки реформам, започаткованим Президентом України Віктором Януковичем, відбулось переосмислення завдань і функцій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. У тому числі і природоохоронна галузь України перебуває в стадії кардинального оновлення — розбудови нової екологічної політики для країни. Очоливши Міністерство, я взяв на себе величезну відповідальність за цей процес.

Звичайно, з приходом до влади нового Президента та нового Уряду в Україні багато питань уже вирішуються — наприклад, прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 2010 року Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» сформулював цілі та завдання природоохоронної галузі на найближчі десять років. Цим документом визначено головні механізми та інструменти для реалізації даної стратегії. По суті, це вперше для України запропонували завдання та конкретні заходи з упровадження екологічної політики в програми розвитку секторів та галузей економіки, а також у соціально-економічні програми розвитку регіонів. Ще один важливий документ, про який маю сказати, — затверджено Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки. Цей план визначає послідовність та відповідальність щодо виконання природоохоронних заходів. Та головним є те, що виконання вимог нової екологічної політики — це запорука реалізації Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Зокрема, це розв`язання успадкованої ще з часів колишнього СРСР проблеми очищення території регіонів від небезпечних відходів, пестицидів та небезпечних хімічних речовин, таких як гексахлорбензол та мононітрохлорбензол. За останні півтора року за межі України на знешкодження вже було вивезено у 6,5 разів більше небезпечних відходів, ніж за всі роки незалежності України. У 2012 році ми продовжуємо цей процес, зокрема, заплановано вивезення 15 тис. тонн непридатних пестицидів, 320 тонн відходів з вмістом берилію та 9 тис. тонн відходів гексахлорбензолу.

Ще одним пріоритетним заходом, на якому я хотів би наголосити, є забезпечення автоматизації спостережень та здійснення ефективного екологічного контролю за забрудненням навколишнього природного середовища, зокрема забрудненням атмосферного повітря підприємствами теплоенергетичного комплексу. Мінприроди створило і забезпечує функціонування автоматизованої системи із застосуванням можливостей дистанційного зондування землі та сучасних методів оброблення даних, їх аналізу та подальшої оцінки для отримання достовірної інформації про стан природних ресурсів, випадки незаконного здійснення господарської діяльності, зокрема у межах територій природно-заповідного фонду. Крім того, система забезпечує виявлення усіх видів змін лісового покрову (суцільні і вибіркові рубки, рубки під будівництво, вітровали тощо), пожеж, змін ґрунтового покриву (зсуви ґрунту, незаконні розробки корисних копалин тощо).

В умовах високих цін на імпортований російський газ пріоритетом у галузі надровидобування є збільшення обсягів власного видобутку газу. Враховуючи це, Україна розпочала активну роботу із залучення інвесторів для видобутку вуглеводнів.

Хочу нагадати, що Стратегією державної екологічної політики України на період до 2020 року законодавчо визначено основні цілі та пріоритетні завдання з охорони навколишнього природного середовища відповідно до вимог сучасного періоду розвитку країни, міжнародних зобов’язань України та європейських принципів екологічної політики, забезпечення виконання яких є основним пріоритетом діяльності міністерства.

Україна, як і вся світова спільнота, брала участь у Конференції ООН зі збалансованого (сталого) розвитку «Ріо+20» (UNCSD), що відбулась 20-22 червня 2012 року в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Конференція спрямована на визначення довгострокової узгодженої стратегії впровадження країнами засад сталого розвитку, і її проведення сприятиме виробленню цілісного підходу до розвитку, який поєднав би економічні, соціальні та екологічні аспекти; визначенню нових політичних зобов’язань у сфері збалансованого розвитку.

Одним із аспектів збалансованого розвитку є забезпечення переходу до «зеленої» економіки. Політика «зеленого», тобто екологічно-орієнтованого, розвитку спрямовується на стимулювання підприємств до економного та ефективного використання ресурсів, що у кінцевому підсумку веде до зменшення їх витрат, збільшення прибутків, а також сприятиме зменшенню забруднення навколишнього середовища.

Протягом останнього року Україна зробила значний крок вперед у просуванні до «зеленої» економіки. Так, нова державна екологічна політика вперше в практиці природоохоронного законодавства України включила в себе здійснення принципів ефективного екологічного управління, запровадження політики сталого споживання та виробництва, розвитку головних механізмів сталого і збалансованого розвитку.

Урядом України було прийнято Комплексну програму реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 634 і ґрунтується на трьох компонентах сталого розвитку: економічному зростанні, соціальному розвитку та охороні навколишнього природного середовища, а також схвалено Концепцію національної екологічної політики України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880), затверджено Стратегію державної екологічної політики України (Закон України від 21.12.2010 № 2818) та Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577).

У середньостроковій перспективі головною нашою метою є створення ефективної екологічно орієнтованої економіки, що забезпечує ресурсо- та енергозбереження, екологічну чистоту і конкурентоспроможність продукції, зростання виробничого потенціалу в межах природоресурсної ємності екосистем.

Чи буде закінчено в цьому році вивіз непридатних пестицидів з України — ГХБ з Калуша і МНХБ з Горлівки?

— Міністерству для здійснення даного виду робіт, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 № 267-р «Про виділення коштів для здійснення у 2011 році невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів мононітрохлорбензолу», було виділено 60 млн. гривень для видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів мононітрохлорбензолу, що зберігаються на Державному підприємстві «Горлівський хімічний завод». Протягом 2011 року було вивезено на утилізацію 2351,4 тонни.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.03.2012 № 4354/5/1-12 підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів для здійснення у 2012 році невідкладних природоохоронних заходів із видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу», яким передбачено виділення Івано-Франківській облдержадміністрації 120 млн. гривень за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на здійснення заходів. Реалізація зазначеного заходу дозволить вивезти до кінця 2012 року з території України близько 3400 тонн відходів гексахлорбензолу.

Проектом плану природоохоронних заходів за бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2012 рік передбачається виконання робіт на суму близько 250 млн грн, що дозволить вивезти за межі України понад 10 тисяч тонн непридатних пестицидів. Додатково до коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2012 році заплановано залучити кошти обласних фондів охорони навколишнього природного середовища.

По суті, ми можемо стверджувати, що реалізація зазначених заходів дозволить створити передумови для очищення до кінця 2012 року всієї території України від цих небезпечних відходів.

Яка доля чекає проекти заводу з переробки шин, мережі сміттєпереробних заводів?

— Кабінет Міністрів України 27 липня 2011 року прийняв постанову № 1136 «Деякі питання збирання, заготівлі та утилізації зношених шин», але у зв’язку із призначенням нового Міністра екології та природних ресурсів України, відповідно до вимог Регламенту КМУ, проекти наказів, які розроблені на виконання зазначених постанов, повторно було надіслано на погодження до Мінекономрозвитку та Мінфіну. Йдеться про два документи: Наказ Мінприроди «Про встановлення мінімальних розмірів плати за послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації зношених шин»; Спільний наказ Мінприроди, Мінекономрозвитку, Мінфіну «Про затвердження Порядку збирання, заготівлі та утилізації зношених шин і здійснення відповідного контролю». Після державної реєстрації зазначених наказів розпочне функціонувати система поводження зі зношеними шинами.

Верховною Радою України 21.01.2010 з метою вдосконалення законодавства у сфері поводження з відходами були внесені зміни до Закону України «Про відходи». Цей Закон доповнено новою статтею 35-1 «Вимоги щодо поводження з побутовими відходами», згідно з якою в Україні впроваджується роздільне збирання твердих побутових відходів. Ми вивчаємо зараз світовий досвід з цього питання, тому ведеться відповідна робота щодо вдосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.

Також внесено зміни до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. Штрафи складають від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340-1360 гривень на громадянина, і від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 850-1700 гривень, на посадових осіб та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності. Це достатньо суттєве збільшення.

Хочу зазначити, що завдяки вжитим заходам в Україні спостерігається тенденція до збільшення заготівельними підприємствами обсягів збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини.

А от відповідно до статей 20, 21 Закону питання організації поводження з побутовими відходами розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами, зокрема полігонів для розміщення побутових відходів, організація збирання і видалення побутових та інших відходів належать виключно до компетенції місцевих органів влади. Таким чином, місцеві органи виконавчої влади отримали відповідні інструменти для впливу на громадян та посадових осіб для наведення належного порядку у сфері поводження з відходами.

Чи відповідає той космічний моніторинг, який реалізований на даний момент, сучасним вимогам? Ви будете працювати з тим, що є, чи плануєте удосконалити систему моніторингу?

— На сьогоднішній день Мінприроди реалізувало тільки перший етап природоохоронного заходу «Впровадження технологій дистанційного зондування землі для проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища із застосуванням засобів автоматизації та геоінформаційних систем». Для створення системи космічного моніторингу було використано сучасне програмне забезпечення світових лідерів у галузі обробки космічних знімків, таких як ERDAS inc. та ESRI. Наприкінці квітня 2012 року у Москві відбулася VI Міжнародна конференція «Космічна зйомка – на піку високих технологій». У рамках конференції пройшов конкурс «Кращі проекти в галузі геоінформаційних технологій та дистанційного зондування Землі», в якому було представлено 11 проектів. Міністерство екології та природних ресурсів України представило свій проект «Система моніторингу навколишнього середовища», за який отримало перше місце в номінації «Унікальна розробка технологій в галузі ДЗЗ і ГІС». По суті, це свідчить про відповідність проекту сучасним вимогам.

На сьогодні здійснюється моніторинг двадцяти п’яти територій та об’єктів, підпорядкованих Мінприроди України. Однак система побудована таким чином, що вона здатна здійснювати моніторинг усієї території України. У разі прийняття рішення Уряду щодо продовження фінансування зазначеного заходу Мінприроди готове здійснити виконання другого етапу побудови системи моніторингу. Необхідні лише космічні знімки та супутня інформація (земельна, лісовпорядна, дозвільна та інша).

Таким чином, на другому етапі у 2012 році, з урахуванням, звичайно, наявного бюджетного фінансування, планується розширити систему моніторингу на всю територію України, що дасть можливість збільшити кількість об’єктів та територій, що перебувають під постійним космічним моніторингом створеної системи.

У 2011 році Міністерством започатковано виконання проекту з впровадження системи використання даних дистанційного зондування Землі для проведення оцінки стану навколишнього природного середовища, зокрема у межах територій природно-заповідного фонду.

Першим етапом реалізації цього проекту є космічний моніторинг стану лісів, наявності сміттєзвалищ та забудови територій зон спостереження. Використання космічних знімків земної поверхні з діючих супутників надасть змогу оперативно виявляти будь-які зміни на великих територіях, що значно підвищує ефективність діяльності Державної екологічної інспекції.

У 2012 році Мінприроди планує продовжити виконання робіт із впровадження геоінформаційних технологій з використанням даних дистанційного зондування Землі в системі моніторингу навколишнього природного середовища, за умови відповідного бюджетного фінансування. З цією метою Мінприроди підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України, який на даний час узгоджується із зацікавленими центральними органами виконавчої влади відповідно до регламентних вимог.

Які результати роботи норм екологічного податку?

— З метою вдосконалення економічного механізму охорони навколишнього природного середовища міністерством надано пропозиції, які включені до розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу України. У результаті фінансового аналізу застарілих та занижених ставок екологічних податків ставки податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами збільшено у 3,6 раза, за використання палива – у середньому у 3,9 раза, за скидання забруднюючих речовин – у 4,8 раза, за розміщення відходів – у середньому у 8,1 раза.

Введення цих норм забезпечить наповнення Державного бюджету та стимулюватиме виробників до впровадження більш чистих технологій.

Зазначене зумовило значне зростання надходжень від екологічного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів усіх рівнів.

Так, якщо у 2010 році надходження до бюджетів склали: 1 374 230 тис. грн (з яких до Державного бюджету – 412 269 тис. грн, до місцевих бюджетів – 961 960 тис. грн), то вже у 2011 році надходження коштів склали 2 091 219 тис. грн (у т.ч. до Державного бюджету – 627 361 тис. грн, до місцевих бюджетів – 1 463 858 тис. грн).

Чи встигне Кабмін прийняти новий порядок реалізації проектів спільного впровадження, що відкриває простий доступ дрібному бізнесу до кіотських грошей?

– Хочу відразу зазначити, що новий порядок реалізації проектів спільного впровадження набув своєї актуальності вже давно. У зв’язку з проведенням реорганізації центральних органів виконавчої влади редакцію нового порядку декілька раз змінено та запропоновано дещо іншу, більш просту, але детальнішу процедуру реалізації проектів спільного впровадження.

На практиці, відповідно до нового порядку, дійсно відкриваються нові можливості для дрібного бізнесу у використанні «кіотських механізмів». Не скажу, що це простий доступ, але те, що можливість дрібного бізнесу (невеликих компаній) об‘єднуватись у дрібномасштабні проекти та реалізовувати відповідно до діючого законодавства проекти спільного впровадження – це дійсно передбачено. Ще раз зазначу, що це вкрай актуально і необхідно на сьогоднішній день.

Міністерство екології та природних ресурсів України разом з Держекоінвестагентством докладає багато зусиль для прийняття нового порядку. Багато залежить від розуміння інших центральних органів виконавчої влади необхідності в його прийнятті. Важливо зрозуміти просту річ: Україна є стороною Кіотського протоколу і має можливість залучати кошти в свої ж підприємства, у свою країну. Адаптувавши чинне законодавство до вимог сьогодення в цій сфері, ми відкриваємо нові можливості для залучення коштів.

Які завдання Ви поставили вашому наступникові на посаді голови Державної служби геології та надр України Олегу Проскурякову?

– Як минулого року, так і сьогодні для України надзвичайно актуальною проблемою залишається залежність від імпортного газу. Україна залежить від Росії, ми це чудово розуміємо. А враховуючи величезний потенціал наших родовищ, головне – правильно розробити ділянки, залучити достатні інвестиції та використати найсучасніші технології для збереження територій після проведення всіх необхідних робіт. Тому жодного завдання ніхто нікому не давав. Ми всі працюємо на благо України, ми чудово розуміємо, яким чином необхідно розвивати галузь.

Наприклад, за останні півроку ми активно обговорювали проведення двох конкурсів на укладання угод про розподіл продукції (УРП) на розробку Олеської та Юзівської площ, де заплановано видобуток сланцевого газу. Десятого травня Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення за результатами тендерів про відбір інвесторів для геологічного вивчення: по Олеській площі (Івано-Франківська та Львівська області) перемогла американська компанія Chevron, по Юзівській (Донецька та Харківська області) — британсько-нідерландська Shell. Упродовж 90 днів проекти договорів будуть подані в Міжвідомчу комісію, після чого в нас є три місяці на їхній розгляд і внесення своїх пропозицій. Сподіваюся, у результаті активної роботи обидва договори із переможцями буде підписано у вересні-жовтні. Чесно кажучи, я задоволений результатами цих перших конкурсів, адже неодноразово нам говорили про прозорість усієї тендерної процедури. Ми все зробили правильно, всі компанії-учасниці визнали переможців. А що стосується фінансових пропозицій, вони як мінімум удвічі перевершили наші очікування.

Щоб приростити розвідані запаси, про що ви вже згадували, необхідно інвестувати значні кошти. Чи достатньо передбачених на це у 2012 році в держбюджеті коштів?

На щастя, у квітні, коли переглядався Державний бюджет України на 2012 рік, геологічна галузь отримала значне збільшення фінансування. Згідно із Законом від 21.04.2011 р. N 3268-VI «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» за темпами захисту запасів різних напрямків ми випереджали зобов'язання, затверджені в Законі, а ось за темпами фінансування, на жаль, – навпаки. Держгеонадра зробили великий внесок у розвиток інвестиційної складової, запускається цілий ряд інвестиційних проектів. Та головне, що вже оголошено про проведення двох конкурсів на шельфі Чорного моря – Скіфська площа (згідно з Постановою КМУ від 23.05.2012 № 455, ділянка розташована в межах континентального шельфу Чорного моря, загальна площа становить 16 698,2 кв. км), а також Фороська площа (Постанова КМУ від 23.05.2012 № 454), розташована в межах континентального шельфу Чорного моря, загальна площа ділянки становить 13 614,9 кв. км. По кожній ділянці мінімальний розмір спеціального платежу до державного бюджету, який вноситься інвестором протягом десяти днів після підписання Угоди (премія за підписання Угоди про розподіл продукції до загального фонду державного бюджету), повинен становити не менш як 2,4 млрд гривень. Мінімальний обсяг інвестицій протягом першого етапу геологорозвідувальних робіт повинен становити не менш як 1,6 млрд гривень. Переконаний: Уряду вдасться провести конкурси на розробку шельфу також максимально прозоро і успішно для країни, що врешті приведе до енергетичної незалежності та впевненості у майбутньому.

Джерело: http://www.menr.gov.ua/content/article/11032

Оцінка: 
0
No votes yet