Гроші в обмін на чергове підвищення тарифів на енергоносії

За повідомленням глави МВФ Крістін Лагард, Уряд України буде підвищувати тарифи на енергоносії. Так, протягом 2014 року тарифи на електроенергію для населення залежно від обсягу споживання зросли на 10–15 %, а для великих споживачів – на 40 %. 

«Навіть при такому зростанні зазначений сегмент ринку залишається умовно збитковим, оскільки тариф для більшості категорій споживачів без ПДВ та витрат на транзит не покриває її собівартості (закупівельну ціну виробників на Оптовому ринку електроенергії)», – розповідає провідний аналітик ГО «Публічний аудит» Андрій Вігірінський. 

При цьому, за його словами, не варто забувати про тарифи для промислових споживачів, де маржа (різниця між відпускною вартістю для постачальників на Оптовому ринку енергетики та тарифом для безпосередніх споживачів ) становить від 30 до 50 коп на 1 кВт-год. 

У загальній структурі споживання електроенергії частка населення становить 28 %, тоді як у промисловості – понад 40 %. 

Половину електроенергії, яка реалізовується на Оптовому ринку України, виробляє ДП НАЕК «Енергоатом», закупівельна ціна продукції якого становить 28 коп. за 1 кВт-год. 

«Необхідність підвищення тарифів зрозуміла, однак за розумною формулою: собівартість + транспортування + рівень прибутковості», – переконані в «Публічному аудиті». 

З огляду на це незалежні аудитори пропонують створити структуру, яка викуповуватиме електроенергію виробництва ДП НАЕК «Енергоатом» та в подальшому буде реалізовувати її підприємствам, які вже безпосередньо забезпечуватимуть постачання кінцевим споживачам — населенню. 

Крім цього, якщо говорити про реформування енергетичного сектору в рамках нової програми співпраці з МВФ, то Уряду в першу чергу необхідно звернути увагу на рівень тарифу з транспортування електроенергії за експортними операціями. 

Так,    поточний тариф ДП НЕК «Укренерго» на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи плату за централізоване диспетчерське управління, за курсом НБУ гривні до євро становить близько 0,1 євроцента, що принаймні в 20 разів менше за тарифи в країнах Європейського Союзу. 

Відповідно до відомостей Євростату, у 2012 році в країнах Європи домашні господарства сплачували за послуги електричних мереж тариф у діапазоні від 2,2 євроцента/кВт-год (Мальта) до 9,6 євроцента/кВт-год (Іспанія) і його частка становила від 13 % (Кіпр і Мальта) і 50% (Чеська Республіка) від загального тарифу на електроенергію. 

Для споживачів промисловості мережеві витрати становили від 11% (Кіпр) і 56% (Литва) в кінцевій ціні з 1,66 євроцента/кВт-год і 6,46 євроцент/кВт-год (Литва). 

В Україні ж цей показник становить 3 % у найкращому випадку, а для промислових споживачів ще менше – близько 1%. 

За аналізом «Публічного аудиту», сьогоднішній рівень цін в Україні та їх співставлення з цінами на аналогічний товар у країнах ЄС (за рахунок різкої девальвації гривні) дає можливість    отримувати надприбутки гравцям ринку, які працюють на експорт, збільшуючи фактично удвічі обсяги виручки в гривневому еквіваленті. 

Тому Уряду нашої країни варто розглянути можливість    збільшення тарифу на транзит електроенергії міждержавними електричними мережами та плати за централізоване диспетчерське управління за експортними контрактами до рівня хоча б 1 євроценту. Фактично це становитиме близько 30 коп., що збільшить у 10 разів надходження підприємства ДП НЕК «Укренерго».

«Крім цього, щоб уникнути ризиків, пов’язаних із інфляційними процесами в Україні, для цих операцій тариф зафіксувати в іноземній валюті, а розрахунок за цими операціями здійснювати в національній валюті, хоча б за офіційним курсом НБУ», – стверджує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдаб. 

Тільки за рахунок підняття тарифу на експортні операції з продажу електроенергії можна забезпечити збільшення виручки компанії на 60–65 % та відповідно державного бюджету щонайменше на 200 млн грн (за умови збереження пропорційності розподілу коштів на виконання інвестиційних програм). 

За оцінкою експерта, тарифи для населення не є основною проблемою галузі, а їх підняття не є єдино можливим засобом для зменшення видатків бюджету та збільшення його дохідної частини.

Оцінка: 
0
No votes yet