Глобальне потепління: наслідки для України і як підготуватися

Стаття з газети "По-Киевски": Глобальне потепління поставить Україну в нові умови. Встигнемо до них підготуватися - зможемо нарешті стати «житницею планети». Забаримося - і навіть себе прогодувати буде непросто.

           Середньорічна температура в Україні підвищилася на якихось пів градуса за п'ятнадцять років - і плодові дерева почали цвісти на півмісяця раніше. Поляки садять сорти яблунь, які раніше не росли північніше Італії. Що далі буде з полями і садами планети, і як це позначиться на її економіці? Вчені Мічиганського університету запросили колег з Німеччини, Італії, Польщі, Угорщини та України до масштабного дослідження і встановили: у нинішньому столітті ряд регіонів світу втратить можливість вирощувати деякі традиційні сільськогосподарські культури. А от ми, північна Європа та середня смуга Росії отримаємо хороші початкові умови. Але якщо не почати адаптацію прямо зараз, ці ж умови будуть лише вбивати наше рослинництво, яке вже зараз не забезпечує нас, наприклад, вітчизняної гречкою.

           Що саме треба робити, розповідають українські учасники дослідницької програми - директор з академічних питань Київської школи економіки Денис Нізаль і завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Ярещенко.

           - Автори кліматичних моделей по-різному оцінюють вплив тих чи інших факторів на зміну клімату і відштовхуються від різних прогнозів за чисельністю населення і розвитку промисловості на планеті, - говорить Денис Нізаль. – Але їх висновки сходяться головному: що б ми не робили, клімат продовжить змінюватися в бік потепління. Причому в одних регіонах це буде відбуватися швидше і жорсткіше, в інших - повільніше і м'якше. В Україні зросте атмосферна вологість і обсяг опадів. Взимку буде ще тепліше, ніж зараз, літо і весна теж потеплішають, але не в такій значній мірі, а осінь залишиться майже незмінною. Але при цьому, як і в усьому світі, зросте ймовірність екстремальних явищ - посух, заморозків, повеней.
           - Про ананаси і цитрусові під відкритим небом мріяти не варто, - аналізує прийдешні зміни Олександр Ярещенко, - але вже до 2030 року літа буде вистачати південним сортам яблук і груш. Для сортів персика, абрикоса та черешні з невисокою морозостійкістю Україна цілком може стати зоною вже не ризикованого, а виправданого землеробства. Використовуючи оранжереї, ми зможемо отримувати врожай малини і полуниці на місяць раніше нормального терміну й через місяць після нього. Два врожаї на рік будуть давати огірки, помідори і навіть картопля: садимо в березні, збираємо в середині літа, тут же знову садимо, і в жовтні – новий збір. Оптимальні умови, які готує нам майбутнє, настають саме для садових і овочевих культур, хоча і зернові в них почувають себе нормально. З іншого боку, шкідники вже не будуть вимерзати взимку, зможуть здійснювати кілька репродуктивних циклів за літо, а тепло і вогкість дуже подобаються грибкам і бактеріям. Крім того, через аномально теплі зими багато культур будуть «прокидатися» занадто рано і можуть потрапити під заморозки, а приблизно раз на десятиліття можна чекати надзвичайно сувору зиму.
           ... Що саме чекає сливу або яку-небудь папайю в масштабах планети, думати не треба. Вчені зараз знаходяться в процесі розробки алгоритму, що дозволить прорахувати все необхідне для будь-якої сільськогосподарської культури: як зміниться її продуктивність, ареал зростання, технології вирощування, світовий попит, торговельні потоки. Хто першим почне готуватися до майбутніх змін - той і потрапить до списку королів продуктового ринку.

           Питання руба:  Як Україні треба готуватися до змін клімату?

           - Підготувати заміну практично всіх сортів рослин, створених під нові кліматичні умови. Для цього треба значно збільшити фінансування НДІ, що займаються селекцією: зараз працівники цих інститутів зізнаються, що їх бюджетів вистачає тільки на зарплати. Тим часом нові сорти ягідних культур створюються 10-15 років, плодових культур - 25 і більше років.
           - Фінансувати пошук нових способів захисту рослин від заморозків, шкідників і хвороб. На ці розробки буде попит не тільки в Україні.
           - Врегулювати право власності на землю. Завершення земельної реформи дасть поштовх розвитку садівництва - однієї з найбільш вигідних галузей сільського господарства. Продуктивний період сучасних садів складає близько 25 років, і землевласники почнуть садити їх, лише якщо будуть впевнені, що не втратять угіддя хоча б за цей час.
           - Крім того, право власності на землю дозволить вирішити проблему контролю над сівозміною. Зараз на одних і тих же полях багато років поспіль саджають ріпак, соняшник, сою та інші високорентабельні культури, що виснажують землю. Власник буде зацікавлений у підтримці родючості земель в довгостроковій перспективі.
           - Охороняти та масово висаджувати ліси, щоб уникнути обміління водних артерій.
           - Відновити іригаційні системи на півдні країни.
           - З урахуванням загальносвітових досліджень - кліматичних, економічних, демографічних - виробити державну стратегію, яка опише, як саме Україна має намір домагатися конкурентоспроможності на світовому ринку продуктів.
 
 
 
 
 
 
 

           Зміни, що вже відбулися та екосистеми України

           Інформація, що використана в статі, зібрана Сергієм Шапаренко, головою харківської екологічної групи «Печеніги».
           Карпати - ялинові ліси піднялися по схилах гір на 150 метрів за 15-20 років.
           Закарпаття - навесні і восени повені, влітку - обміління річок через вирубку лісів, що «всмоктують» воду.
           Дельта Дунаю - у грудні зеленіє очерет.
           Одеська область – помічені шакали.
           Південніше Кіровограда посилюється літнє підсушування і весняне підтоплення грунтів. Без іригації це загрожує чи то опустелюванням, чи заболочуванням, чи засоленням земель через неглибоке залягання солей.
           Київська область - у водоймах з'явилися безкрилі водомірки з тропіків. Зникло 25% видів бабок, що жили тут 100 років тому, з'явилися нові - з Африки, Близького Сходу та Середземномор'я. 19-точкове сонечко, що було завезене в теплиці для боротьби з попелицею, розмножується, знищує інші види сонечок, пошкоджує фрукти і кусає людей, викликаючи алергію.

           Житомирська, Київська, Волинська області - пожежі на торфовищах.

           Сумська область - з'явилася сарана, яка пожирає посіви.
           Харківська область - мимоволі розростаються насадження південного оцтового дерева.
           Донецька та Луганська області - брак питної води.
           Донецька, Запорізька і Херсонська області - нашестя отруйних павуків-каракуртів.
           Херсонська область - з'явилася сарана, яка пожирає посіви.
           Південь України - виявлено південні види комарів, більш «пристосованих» до перенесення малярії.
           Західний Крим - з'явилися невідомі мошки, укус яких викликає алергію.
           Чорне море - верхній шар води розігрівся, і потоки не піднімають з дна живильні для фітопланктону речовини. Загрожує загибеллю всієї риби.
Крім того:

           - Погода стала менш передбачуваною: народні прикмети перестали працювати. Так, в 2011 році вже не було водохресних морозів.

           - З 1986-го по 1990 рік в Україні щорічно фіксувалося в середньому 113 випадків стихійних метеорологічних явищ. З 1990-го по 2000-й - вже 443. З 2001-го по 2005-й - 716.
           - По всій країні - посухи. По всій країні клени, липи, каштани, горобина мерхнуть від спеки. Восени каштани масово цвітуть. Ясени гинуть від зараження опеньками.
           - По всій країні збільшується чисельність кліщів. Більше стало хворих на кліщовий вірусний бореліоз (ураження суглобів, хрящів, шкіри і нервової системи).
           - До 2030 року середньорічна температура в Україні зросте на 0,5-1 градус, до 2065 - у середньому на 2,5 градуса, а до 2009-го - на 4 градуси.

           А як у них?  Що буде з іншими регіонами Землі?

           Середня Азія і Близький Схід. Ще тепліше і сухіше, ніж зараз. Звичайно не критично, щоб це стало вироком: меліорація і селекція дозволили б викрутитися. Але чи дійдуть до цього руки у тамтешніх правителів?
           Північна і Південна Африка. Ось кому доведеться найгірше. Радикальне потепління поєднається з прогресуючим опустелюванням земель - і все це в регіонах з найвищим приростом населення! До чого це призведе - до мільйонів смертей, до масової міграції в більш успішні країни або, навпаки, до створення великого ринку збуту для світових виробників продовольства, - залежить від суто політичних чинників як у Африці, так і за її межами.
           Екваторіальна Африка. Тут опустелювання можна поки що не боятися. Але ритм життя - посів, збір, розрахунок врожаю так, щоб вистачило до наступного - тут все крутиться навколо початку і кінця сезону дощів. А області міграції мусонів, від яких залежать дощі, почали змінюватися. Як швидко місцеві жителі зможуть перебудуватися, і як дорого їм це обійдеться - питання вже не до кліматологів.
           Китай. Кліматично - на більшій частині території майже те ж саме, що і в Середній Азії. Але ось вона - роль політики та політиків: китайці садять величезні яблуневі сади, шукають інші «культури майбутнього», а головне - формують під себе світові продовольчі потоки, шляхом приймання участі в транснаціональних корпораціях та інвестування у вирощування того, що їм потрібно, за кордоном. Вже зараз зрозуміло: Китай стане найсильнішим гравцем продовольчого ринку.
           Австралія. Тут зміни теж не будуть різкими.
           Північна Америка. Температурні зміни - приблизно такі ж, як у Європі, але в центрі континенту буде помітно гарячіше, а на півдні - сухіше. Приміром, через поширені ранні заморозки на тлі ранньої ж весни практично перестануть вирощувати вишню: вже зараз американці намагаються налагодити її постачання з Польщі.
           Південна Америка. Її зміни торкнуться найменше. Хіба що в ряді країн - наприклад, у Чилі - збільшиться обсяг опадів, та до кінця сторіччя температура на материку виросте на півтора-два градуси.

           Інша думка. Європа замерзне і розбіжиться, Америка закриється

           У 2007 році футурологи Пітер Шварц і Дуглас Рендолл, підготувавши доповідь на замовлення Міноборони США, заявили, що кліматичні зміни можуть привести людство до нових воєн вже через два найближчі десятиліття. За думкою Шварца і Рендолла, в Європі, Азії і Північній Америці стане холодніше, а Південна півкуля зануриться у спеку. Державам доведеться битися за продовольство, воду, енергоресурси, виставляти кордони проти натовпу біженців. Китай через посухи і морози буде страждати від масового голоду, а європейці - з тих же причин мігрувати на південь. США спочатку посваряться з Мексикою та Канадою через водні ресурси, потім почнуть конфлікт з Європою через зони рибної ловлі, а з канадцями і мексиканцями помиряться, щоб спільно закрити континент для мігрантів. У 2005 році американські ВПС увійдуть в Перську затоку для «прямої конфронтації» з китайським флотом. Щоправда, цей прогноз де в чому вже не справдився: на 2010 рік футурологи «призначали» прикордонні сутички між Бангладешем, Індією і Китаєм, а також одночасну міграцію з цих країн до М'янми. 
           Джерело: газета "По-Киевски",   КліматІнфо
 
Оцінка: 
0
No votes yet