Eкологічний аудит – основа підвищення екологічнї безпеки при експлуатації полігонів ТПВ та визначення шляхів і засобів їх екологічно безпечного виведення із експлуатації

Найбільша кількість місць накопичення відходів сфери споживання і промисловості, що знаходиться в цієї сфері, в Україні відноситься до місць накопичення комунальних (муніципальних) відходів, які називаються полігонами твердих побутових відходів (ТПВ).

Особливістю таких місць накопичення відходів є примітивність облаштування, практично повна відсутність ефективних  захисних споруд, спільне поховання побутових і промислових відходів, у тому числі небезпечних, наявність в санітарно-захисної зоні полігонів інших об’єктів підвищеної небезпеки, які, як правило,  виробниче та організаційно між собою не зв’язані.

Враховуючи вище вказані обставини, полігони ТПВ повинні бути віднесені до об’єктів підвищеної небезпеки, мати погоджені і затверджені документи, наявність яких вимагають Закони України та ціла низка підзаконних загальнодержавних актів. Наприклад, мати декларацію безпеки, паспорт потенційно небезпечного об’єкту, план ліквідації аварійних ситуацій,  на кінець, дозвіл на початок роботи.

Більшість полігонів ТПВ і розташованих в їх СЗЗ  інших небезпечних об’єктів створювалося багато років тому на практично стихійних засадах,  при відсутності проектувальної документації та постійного комплексного екологічного моніторингу. Тому необхідно було визначити та обґрунтувати найбільш ефективний шлях та засіб визначення об’єктивної картини стану та взаємного впливу цих об’єктів, впливу їх на довкілля та здоров’я людини, екологічних та санітарних аспектів та рекомендацій щодо виконання вимог екологічної та техногенної безпеки, а, при необхідності визначити шляхи безпечного виведення таких об’єктів з експлуатації.

На наш погляд, найбільш ефективним засобом вирішення питання «легалізації» існуючих полігонів, інших подібних об’єктів видалення відходів з точки зору природоохоронного законодавства є комплексний екологічний аудит, який би вивчив усі аспекти діяльності полігону та інших об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, які знаходяться у його СЗЗ, взаємний вплив яких не може бути виключеним. На підставі висновків екологічного аудиту можна буде розділити  негативний  «внесок» кожного з вивчаємих об’єктів та міру їх відповідальності.

Розглянемо приклад діючого об’єкту, а саме Львівського міського полігону твердих побутових відходів, що розташований поблизу с. Грибовичи Львівської обл. Особливістю цього полігону є розташування у його СЗЗ трьох амбарів кислих гудронів які утворювалися при глибокій переробці нафти з метою отримання високоякісних масел та пластифікаторів на Львівському дослідному нафто маслозаводу (ЛДНЗ).

ЛДНЗ знаходиться у стадії банкрутства, тому було призначено обов’язковий екологічний аудит. В процесі екоаудиту було вивчено екологічні аспекти санації маслонафтозаводу і визначена необхідність комплексного одночасного аудиту екологічних аспектів впливу як полігону на довкілля, так і кислих гудронів, та взаємного впливу полігону і амбарів кислих гудронів.

З метою аргументації необхідності комплексного екоаудиту, в процесі проведення обов’язкового екоаудиту  ми попередньо вивчили деякі аспекти стану полігону та  можливого взаємного впливу полігону і амбарів кислих гудронів.

Львівській міський полігон твердих побутових відходів офіційно почав функціонувати в 1959 р.[1]  За різними даними його площа складає від 33,3 га до 45,3 га.  В тілі полігону знаходиться (оціночне) 12-15 мільйонів тон відходів, з яких, за офіційними даними, – 2 мільйони тон небезпечних (токсичних) відходів  1-4 класу небезпеки. До 1990 р. на нього вивозилися і захоронялися токсичні відходи 1-3 класу небезпеки. Починаючи з 1990 р. (офіційно, за дозволом СЕС) вивозяться тільки промислові відходи 3-4 класу небезпеки. До 1992 року сміття постійно горіло. Епізодично полігон горить і сьогодні. А горіння дуже сприяє розповсюдженню небезпечних речовин та продуктів горіння  в довкіллі.

Зразу треба відмітити, що наявність такої кількості токсичних промислових відходів переводе цей полігон з місця видалення побутових відходів до місця видалення небезпечних промислових відходів.

  В процесі метаболізму (анаеробного бродіння) органічної складової накопиченого сміття (у тому числі і токсичних відходів) відбувається  утворення так званого звалищного інфільтрату до складу якого, окрім органічних сполук (нафтоподібні речовини, сильфонові та жирні кислоти тощо), входять практично усі важкі метали, які знаходяться у смітті, а також нітрити, нітрати, амонійний азот, сульфати, хлориди тощо[2]. А враховуючі, що на полігоні понадь 20 років розміщалися токсичні відходи 1-2 класу небезпеки, склад інфільтрату повинен сильно відрізнятися від  складу «класичного» інфільтрату, що обов’язково утворюється на полігонах твердих побутових відходів.

Склад інфільтрату за літературними даними[2-4]:

  • загальне солеутримання 14-17 г/дм3;
  • сульфати – 67 ГДК, загального заліза 1700 ГДК, хлору 12-13 ГДК,  ртуті – 2500 ГДК, амонійного азоту – 203 ГДК, кадмію – 500 ГДК, цинку – 102 ГДК, свинцю – 17 ГДК, нікелю – 12 ГДК;
  • мають підвищену кислотність;
  • великій вміст бактеріальній фази.

Але, враховуючі, що полігон утримує 2 мільйону тон токсичних відходів, наявність небезпечних речовин у звалищному інфільтраті може зрости набагато. На жаль, динамічного аналізу складу цього інфільтрату не проводилося. За офіційними даними [1] шар інфільтрату між дном  полігону і тілом сміття складає від 1 до 4 метрів. При площі полігону близько 36 га об’єм інфільтрату досягає 1 мільйону тон, що в п’ять - сім разів перевищує обсяги кислих гудронів, що накопичено в АКГ (150 тис. тон). Дослідження [1] показали, що інфільтрат частково стікає до фільтрозборніків, загальний об’єм яких складає 4000 м3, по дренажному каналу, і при цьому частково фільтрується у грунтову товщу. Грунти, що знаходяться під тілом полігону, не тільки характеризуються досить високим коефіцієнтом фільтрації, а ще знаходяться під великим тиском тіла сміття та інфільтрату, що сприяє як  вертикальному, так і горизонтальному  поширенню забруднення.

У той ж час  в АКГ накопичено тільки 152 тис тон  відходів сірчанокислотної очистки дистиляторної фракції переробки (розгонки) високоякісної Краснодарської нафти з малим утриманням мінеральної складової та металоорганічних комплексів. Ця нафта постачалася тільки на два дослідних заводу (Грозненський та Львівській).

Технологія переробки нафти на ЛДНМЗ мала декілька особливостей. На першій стадії переробки нафти (отримання дистилят орної масляної фракції) мінеральні складові видалялися, а органічні (комплексні) сполуки важких металів концентрувалися у гудроні, який був товарним продуктом і використовувався при виробництві асфальту та бітуму.

Кислі гудрони утворювалися на другій стадії очистки концентрованою сірчаною кислотою дистиляторної фракції, в якої вже не було важких металів. Відходи від очистки вказаної фракції розміщалися в так званих амбрах кислих гудронів (АКГ), що було розташовано в санітарно-захісній зоні полігону. АКГ створювалися  в кінці 60-х років 20 століття. В 1969 г. Було проведено геологічні та предпроектні вишукування. В результаті чого виявлено, що грунтових вод під місцем проектного розтошування АКГ нема до глубини 16,5 м. Грунти складающіє схили і дно овргів, що вибрано для АКГ, суглінок -коєф. фільтр. 0,000672 м/д, супесі коєф. фільтр. 0,01983 м/д. Потужність спісчано-сугліністих грунтів  – 10 м.
Основа під дамбу – слабо фільтручі спісчано-сугліністі грунти з   коєф. фільтр. 0,000672 м/д - 0,01983 м/д.

В 1984 р. проведено техпереозбрєння АКГ. Розроблено паспорт амбарів. Грунтові води до 16 м не виявлено. Суглинки під амбарами товщиною від 8 м до 11,5 м. Просочування вологі незначне. За даними аналізу вода агресивних властивостей не має. Вміст забруднюючих речовин не перевищує нормативів. Послідуючі дослідження показали, що рідина в АГК має три шару. На дні безпосередньо кислі гудрони, які мають велику щільність і не дають можливості вертикальної фільтрації, посередині водна суспензія сульфонових та нафтенових кислот, зверху шар кислої води, яка і може стати джерелом забруднення.

Кислі гудрони мають таку велику щільність, що передбачити їх виток на відстань більш ніж 1,5 км не можливо. Більш того ряд дослідників пропонують їх використовувати як ізолюючий шар, в тому числі для ізоляції полігонів ТПВ [5].

Вивозити кислі гудрони в АКГ перестали в 1990 р. За 30 років з кожним компонентом відбулися великі зміни. Вплив атмосферних чинників повинен бути змінити кислотність верхнього шару кислої води.

Результати аналізу проведеного Львівськім університетом рідини, що утримується в АКГ свідкують, що в так званих витоках «нафтопродуктів» забруднюючих речовин набагато більше. Ряд забруднюючих речовин, що виявлено в витоках, відсутні в АКГ. Не можуть  при переміщенні на відстань 1,5 км забруднюючі компоненти концентруватися. Повинне бути їх  розмивання.

Висновки

Аналіз доступних матеріалів, починаючи зі звітів про геологічні вишукування при створенні амбарів кислих гудронів (1969р.), звіт про техпереозброєння амбарів кислих гудронів, звіти про вивчення складу кислих гудронів, звіти про вивчення впливу полігону на довкілля 2005 -2006 рр., листування з фіскальними екологічними та санітарним органами, великій обсяг літературних джерел щодо полігонів ТПВ, звалищного інфільтрату, кислих гудронів різного походження, технологій переробки нафти з метою отримання високоякісних масел і інших продуктів на ЛДМЗ показав, що:

  • Технологія переробки нафти на ЛДМЗ виключає надходження важких металів до кислих гудронів.
  • Міграція кислих гудронів їх важкої частині виключена з-за високої щільності та низької рухомості. Більш того кислі гудрони пропонується   використовувати для гідроізоляції. Сірчана кислота в нижній частини озер відсутня.
  • Міграція емулгованного водного розчину (другий рідкий шар кислих гудронів, в якому розчинена деяка доля органіки – «нафтопродуктів») на відстань 1,5 км. з виходом на поверхню грунту дуже проблематична із-за низьких коефіцієнту дифузії льосових підстилаючих грунтів, з яких складаються борти  і дамба озер, та геологічної будови території. До 2004 р. витоки  не виявлялися.
  • Емульгованний рідкий шар кислих гудронів зверху покритий кислою водою, яка постійно змішується з атмосферними осадами, випаровується, знову наповнюється і т.п., тому він не може перелитися через борти (дамбу) озер, тим більше оставити сліди нафтопродуктів. А у верхньому шарі кислої води органіка відсутня.
  • Не проведено глибоке дослідження складу органічної і неорганічної части  завалочного інфільтрату.
  • Спостережні свердловини 2005 р.  не показали наявність нафтопродуктів в свердловинах, що було пробурені у безпосередній близькості від гудронних озер.
  • Не з’ясована роль забруднених звалочним інфільтратом дренажних канав та накопичувачів інфільтрату.

Все це свідкує на користь того, що джерелом забруднення грунтових вод, найбільш вірогідно, є звалищний інфільтрат. Але адекватних доказів цього не достатньо. В зв’язку з складною соціально-екологічною обстановкою навколо полігону і АКГ, відсутністю адекватних об’єктивних та аргументованих доказів роздільного впливу полігону і АКГ на довкілля, відсутність повного хімічного аналізу складу та вивчення обсягів інфільтрату звалища, було рекомендовано провести комплексний екологічний аудит Грибовичіського полігону ТПВ та АКГ.  На наш погляд, тільки отримавши об’єктивні адекватні результати можна розробити на серйозній науково-технічній основі еколого-економічно обгрунтований план ліквідації цього небезпечного об’єкту.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ
1. Звіт про дослідження екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій, прилеглих до львівського полігону твердих побутових відходів. ВАТ «Геотехнічний інститут».// Львів 2006р.// с.155
2. Макарчук В.В., Волынкина Е.П., Волынкин . Свалки твердых бытовых отходов – источник бактериологического и химического загрязнения окружающей среды.// 1-ая Международная конференция "Сотрудничество для решения поблемы отходов".//Харьков. 2004 г.// с. 91-95.
3. Гутін О., Гвоздевич О., Яковенко М., Кульчицька-Жигайло А., Герльовський Ю. Вміст важких металів у поверхневих і стічних водах та грунтах Львівського сміттєзвалища. Ресурси природних вод Карпатськогорайону (проблема охорони та раціонального використання ). Четверта міжнародна науково-практична конференція, Львів// 2005 р.// с. 22-28.
4. Волошин П. К. Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів у сфері впливу Львівського полігону твердих побутових відходів.// "Ресурси природних вод Карпатського регіону".// Львів, 2006р.
5. Кашковский В. И., Войновский В. В. Сточные воды свалок твердых бытовых отходов: проблемы решения.//5-я Международная конференция «Сотрудничество для решения проблемы отходов»,// Харьков.//2009 г.//с. 39-45.
6. Ахмедова Н. Р. Защита грунтовых вод от загрязнения инфильтратом свалок в Калининградской области// Диссертация.  Калининград. 2010.– с.165

УДК 628.4.04.(477)
Крилюк В. М. Eкологічний аудит – основа підвищення екологічнї безпеки при експлуатації полігонів тпв та визначення шляхів і засобів їх екологічно безпечного виведення із експлуатації [Електронний ресурс]  / [Крилюк В. М., Крайнов І.П.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.78–81. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet