Екологічні аспекти відновлювальної енергетики низькобар’єрного ядерного синтезу

За розрахунками учених світових запасів природного газу на потреби людства вистачить до 2070 року, а нафти до 2030. Не на багато довше вистачить і покладів вугілля. Однак, якби їх було й значно більше, то це все одно не мало б заспокоїти людство.
Спалювання вуглеводневих палив приводить до забруднення атмосфери та “парникового ефекту”, який згубно впливає на біосферу. Отже, для людства немає іншого виходу, як уже сьогодні відмовитися від усіх видів палив, які містять вуглець, й вести інтенсивний пошук альтернативних відновлювальних джерел енергії, що не забруднюють довкілля. Таким джерелом має бути відновлювальна енергетика низькобар’єрного ядерного синтезу, яка працюватиме на гідридах та вуглеводнях при температурах значно нижчих за 105 К. Принцип її дії такий. Компоненти ядерного синтезу нагрівають до певної температури, але не перетворюють у плазму. Зарядово-скомпенсовані власними електронами та електронами атомів-каталізатора (основні атоми гідридів та вуглеводнів) ядра ізотопів водню, що входять до складу гідридів та вуглеводнів, мають майже відсутній кулонівський потенціальний бар'єр. При зіткненні таких ядер із певними енергіями й напрямами спінів вони здатні долати цей бар'єр й утворювати дейтрони, тритони та ядра гелію з випромінюванням енергії від декількох МеВ до десятків МеВ. Для порівняння нагадаємо, що хімічна реакція утворення однієї молекули води при спалюванні вуглеводневого палива дає тільки декілька еВ. Це гамма-випромінювання при поглинанні речовиною перетворюється в теплову й електричну енергію, яка може використовуватися на відновлення з води екологічно чистого водневого палива, підтримання процесу ядерного синтезу та інші потреби людства. Способи відбору тепла при ядерному синтезі сьогодні добре розроблені й успішно застосовуються у термоядерних реакторах. Конструктивно реактор низькобар’єрного ядерного синтезу має входити до складу котлоагрегату сучасної ТЕС і його місцем установки має бути паливна камера. 
       Перетворення одного см3 води у важку воду в такому реакторі еквівалентно спалюванню одного м3 вугілля у звичайному котлоагрегаті. Перехід на енергетику низькобар’єрного ядерного синтезу дозволить переобладнати значну  кількість ТЕС, що працюють на природних паливах, та зменшити кількість шкідливих викидів від них в атмосферу, а в найближчому майбутньому – взагалі відмовитися від їх використання. Ця енергетика покладе край випаданню кислотних дощів, знищенню лісів, забрудненню рік, озер та родючих земель. Така енергетика буде здатна забезпечити висококалорійним й екологічно чистим водневим паливом не тільки автомобільний транспорт, а й технологічні потреби людства. Саме таку енергетику має створити людство у 21 столітті – віці альтернативної енергетики і глобальної екології.
       Кошти для створення першого реактора низькобар’єрного ядерного синтезу в людства є. Навіть 100…150 мільйонів доларів може вистачити, щоб створити перший потужний ректор уже в кінці першого десятиліття 21 століття. Це в десятки разів менше від щорічних витрат світової спільноти на дослідження в області “керованого термоядерного синтезу”, який, до речі, за 50 років досліджень не дав людству жодного еВ енергії. В Україні є підприємства, зокрема, Харківський турбінний завод (ХТГЗ) та інші, які уже сьогодні можуть проектувати та виготовляти енергетичні установки з використанням низькобар’єрного ядерного синтезу. З лабораторними дослідженнями по встановленню температурних режимів протікання ядерних реакцій можна впоратися менше, ніж за 1 рік. Ці дослідження не потребують значних коштів на обладнання лабораторії. 
 
Екологічні аспекти відновлювальної енергетики низькобар’єрного ядерного синтезу / Скібінський Л.П., Петрук В.Г., Кухарчук В.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 233.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р.
Вінницький національний технічний університет
Секція 5 “Інженерні шляхи вирішення екологічних проблем України. Альтернативні (відновлювальні) джерела енергії ”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet