Екологічна оцінка земельного фонду Тернопільської області

Базовими якісними показниками, які вказують на екологічну збалансованість агроландшафтів, їх стійкість і ступінь перетворення під впливом господарської діяльності, є коефіцієнти антропогенного навантаження та екологічної стійкості. Численні сучасні дослідження доводять, що агроландшафт може бути стійким, якщо співвідношення екологічно небезпечних угідь, і в першу чергу, ріллі, до екологостабілізуючих (ліси, природні кормові угіддя, водойми і т.д.) становить близько 50:50%.

Оцінка впливу складу угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності земель, розораності і інтенсивності використання угідь, проведення меліоративних і культуртехнічних робіт, забудови території, характеризується коефіцієнтом екологічної стабільності. Сільськогосподарська спрямованість економіки Тернопільської області призвела до надмірного навантаження на земельний фонд, розриву взаємозв’язків між компонентними ланками агроландшафтів, погіршення загального екологічного стану території. Використання модифікованої п’ятибальної шкали дає змогу визначити сучасний екологічний стан агроландшафтів за допомогою  пропорції (Р:ЕСУ) і виділити згідно з градаціями шкали у межах області території, агроландшафти яких різняться за екологічними станом та стійкістю проти деградації.

Оскільки структура агроландшафтів складається з біотичних та абіотичних елементів, співвідношення яких зумовлює стабільність чи нестабільність ландшафту, для визначення екологічної стійкості території та рівня антропогенного навантаження на неї як допоміжні показники використовуються методи, що враховують кількісні та якісні характеристики всіх складових ландшафту. Відповідно, зважаючи на те, що різноманітність та різноякісність параметрів практично виключає можливість єдиної кількісної міри їх порівняння, при проведенні комплексної оцінки агроекологічного стану сільськогосподарських земель застосовують методику бального оцінювання.

Провівши оцінку екологічного стану агроландшафтів, застосовуючи бальну методику оцінювання (Макаренко Н.А., Ракоїд О.О.), за ступенем порушення екологічної рівноваги у співвідношенні ріллі (Р) до сумарної площі екологостабілізуючих угідь (ЕСУ) згідно з модифікованою шкалою за даними станом на 01.01.2010р., ми виявили:

Таблиця 1 – Оцінка екологічного стану агроландшафтів за співвідношенням питомої ваги  угідь
адміністративних районів Тернопільської області


п/п

Адміністративні райони

Питома вага угідь, %  до сумарної площі Р+ЕСУ

Екологічний стан агроландшафтів

Оцінка,
бал

Екотип території

Р (рілля)

ЕСУ(еколого-стабілізуючі угіддя)

1

Бережанський

39,71

60,28

Критичний

3

ІІ

2

Борщівський

68,33

31,66

Кризовий

4

ІІІ

3

Бучацький

67,06

32,93

Кризовий

4

ІІІ

4

Гусятинський

72,06

27,93

Катастрофічний

5

ІV

5

Заліщицький

68,23

31,76

Кризовий

4

ІІІ

6

Збаразький

76,90

23,09

Катастрофічний

5

ІV

7

Зборівський

64,31

35,68

Кризовий

4

ІІІ

8

Козівський

77,5

22,49

Катастрофічний

5

ІV

9

Кременецький

60,76

39,23

Кризовий

4

ІІІ

10

Лановецький

76,02

23,97

Катастрофічний

5

ІV

11

Монастирський

48,70

51,29

Критичний

3

ІІ

12

Підволочиський

81,8

18,17

Катастрофічний

5

ІV

13

Підгаєцький

63,02

36,97

Кризовий

4

ІІІ

14

Теребовлянський

78,15

21,84

Катастрофічний

5

ІV

15

Тернопільський

73,08

26,91

Катастрофічний

5

ІV

16

Чортківський

74,83

25,16

Катастрофічний

5

ІV

17

Шумський

51,30

48,69

Критичний

3

ІІ

Всього по області

68,00

31,99

Кризовий

4

ІІІ

Екологічний стан та стійкість до деградації будь-якої території залежить не тільки від рівня сільськогосподарської освоєності та розораності земель, а й від інтенсивності використання всіх видів угідь та ступеня антропогенної трансформації природних елементів ландшафту [7].

Аналіз величини коефіцієнта екологічної стабільності агроландшафтів області вказує на формування груп адміністративних районів із подібними значеннями показника:
1. Середньо стабільні території (Кек.ст.  0,58) – Бережанський район.
2.Слабо стабільні (Кек.ст. 0,34 - 0,50) – (Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Зборівський, Кременецький,  Монастирський, Підгаєцький ) і Шумський район.
3. Екологічно нестійкі території (Кек.ст. менше 0,33) – Збаразький, Козівський, Лановецький, Підволочиський, Теребовлянський, Тернопільський райони Тернопільської області.

Таблиця 2 –  Екологічний стан агроландшафтів за рівнем антропогенного навантаження та екологічної стабільності


п/п

Адміністративні райони

Коефіцієнт екологічної стабільності

Коефіцієнт антропогенно-
го навантаження

 

Екологічний стан

Рівень антропогенного навантаження

1

Бережанський

0,58

2,7

Середньостабільний

Середній

2

Борщівський

0,36

3,3

Слабо стабільний

Підвищений

3

Бучацький

0,36

3,3

Слабо стабільний

Підвищений

4

Гусятинський

0,34

3,1

Слабо стабільний

Підвищений

5

Заліщицький

0,36

3,3

Слабо стабільний

Підвищений

6

Збаразький

0,28

3,6

Екологічно нестабільний

Високий

7

Зборівський

0,36

3,3

Слабо стабільний

Підвищений

8

Козівський

0,27

3,5

Екологічно нестабільний

Високий

9

Кременецький

0,40

3,7

Слабо стабільний

Підвищений

10

Лановецький

0,28

3,6

Екологічно нестабільний

Високий

11

Монастирський

0,50

4,0

Слабо стабільний

Підвищений

12

Підволочиський

0,25

3,3

Екологічно нестабільний

Високий

13

Підгаєцький

0,40

3,7

Слабо стабільний

Підвищений

14

Теребовлянський

0,28

3,6

Екологічно нестабільний

Високий

15

Тернопільський

0,30

3,8

Екологічно нестабільний

Високий

16

Чортківський

0,32

4,0

Екологічно нестабільний

Високий

17

Шумський

0,48

3,8

Слабо стабільний

Підвищений

Всього по області

0,29

3,7

Екологічно нестабільний

Високий

Апріорі вважається, що чим складніша екосистема, тим більше її біорізноманіття, тим вона стійкіша. Слід зауважити, що близько 72% територій України – це сільськогосподарські землі, тобто біорізноманіття в Україні є переважно сільськогосподарським, а його збалансоване використання й підтримка повинні виступати основними пріоритетами при розробці стратегії невиснажливого розвитку. Таким чином, слід зауважити наступне: «здорове навколишнє середовище є основою здорової економіки; без продуктів та послуг, які забезпечують різноманітні природні системи, ми не змогли б виживати, не кажучи про процвітання» - за даними Проекту біорізноманіття.

Список літератури
1. Добряк Д.О., Канаш О.П., Розумний І. А. Класифікація та екологічне використання сільськогосподарських земель. - К, 2001. – 309 с.
2.Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквар М.І., К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – 15 с.
3. Медведєв В.В., Булыгин С.Ю. К 110-летию выхода в свет книги В.В.Докучаева «Наши степи прежде и теперь» // Вісн.аграр.науки. – 1992. - №4. – С.53-55.
4. Недикова  Е.В. Трансформация земель – снижение экологической напряженности в агроландшафтах // Земледелие. – 2003. - №2. – С.2.
5. Нормативи ґрунтозахисних контурно-меліоративних систем землеробства / За ред. О.Г.Тараріко, М.Г.Лобаса. – К., 1998. – 158 с.
6. Гор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух – К.: «Інтелсфера», 2001,С.190.
7. Агроекологічний стан орних земель Київщини: комплексна оцінка та заходи щодо його поліпшення (Методичні рекомендації) / За ред.академіка УААН О.І.Фурдичка. – К., 2005. – 54 с.

УДК 631.4
Черлінка Т.П.  Екологічна оцінка земельного фонду Тернопільської області [Електронний ресурс]  / [Черлінка Т.П., Чайка В.М.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.458–460. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet