Екологічна доцільність вирощування картоплі в короткоротаційних сівозмінах і беззмінній культурі

Хід  аграрної реформи в Україні змінив характер виробництва картоплі, відлучення земель від колишніх сільськогосподарських підприємств і організація нових господарств призвели до значного скорочення площ під картоплю.

Переміщення площ за останні роки в особисті підсобні господарства на ділянки з середнім розміром 5-20 соток призвели до деконцентрації посівів, розпорушення ресурсів,  значного зростання витрат на виробництво, порушення екологічної рівноваги  агросистеми, деградації грунтів, погіршення фітосанітарного стану посівів, урожаю і якості продукції.

Останніми роками різке зменшення органічних добрив зокрема гною і торфокомпостів у господарствах зони Полісся, та висока вартість мінеральних добрив не дають можливості застосувати рекомендовані їх норми. Це вимагає пошуку альтернативних джерел надходження органічної речовини в грунт [2,3].

Для невеликих господарств виникає необхідність у розробці більш оптимальних форм організації території на основі запровадження сівозмін з короткою ротацією. Виникає вимушена необхідність вирощування картоплі на сучасному етапі в умовах високого рівня насичення (50-100 %). Саме в цих умовах екологічні, економічні та енергетичні обставини вимагають застосування більше динамічних сівозмін і скорочення їх ротацій.

Актуальним є пошук шляхів, які дозволяють  зменшити негативний вплив насичення посівів картоплею з урахуванням матеріальних  можливостей. За таких умов виникає потреба в розробці оптимальних форм організації картоплярства в приватному секторі та дрібних фермерських господарств, впроваджуючи вузькоспеціалізовані сівозміни з короткою ротацією та максимального залучення проміжних і післяжнивних сидеральних культур, сидеральних парів, соломи та їх сумісного поєднання з  оптимальними нормами органічних і мінеральних добрив [4].

Але на сьогодні  відсутня науковообгрунтована екологічна  оцінка та технологічна можливість вирощування картоплі в короткоротаційних сівозмінах і беззмінній культурі зони Полісся, не вивчена оптимальна структура посівних площ сівозміни залежно від рівня  насичення картоплею, не розроблена екологічнобезпечна та економічнодоцільна  система удобрення картоплі.

Останніми роками дослідження по вирощуванню картоплі в беззмінній культурі  майже не проводились. Залишається невивченим вплив систематичного удобрення різними видами добрив та їх поєднання на урожай і якісні показники бульб в умовах 100% насичення. Невивченим є вплив застосування змінного і беззмінного садивного матеріалу на культуру картоплі за умов максимального ступеня насичення, як одного з чинників, які послаблюють негативний вплив беззмінного вирощування картоплі.

Внаслідок цього виникає потреба у проведенні спеціальних досліджень щодо вивчення особливостей формування врожаю при вирощуванні картоплі у двопільних сівозмінах за різного удобрення, та впливу щорічної заміни садивного матеріалу на врожай картоплі при вирощуванні в беззмінній культурі. Дослідження проводили протягом 2005-2008 років на Поліській дослідній станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства НААН у стаціонарному досліді по вивченню короткоротаційних сівозмін. Експериментальна робота проводилась шляхом закладання польового досліду та лабораторних аналізів.  Схема польового досліду мала 10 варіантів сівозмін: п’ятипільну (варіант 1 – контроль);  двопільні сівозміни (варіанти 2,3,4,5) – 50 % насичення посівів картоплею; беззмінна культура картоплі (варіанти 6,7,8,9,10) – 100% насичення картоплею. За контроль взято вирощування картоплі в класичній п’ятипільній  сівозміні з насиченням посівних площ  картоплею 20 %.

Розмір посівної ділянки 90 м2, облікової 40 м2, повторність чотириразова. В досліді використовували  середньоранній рако- та нематодостійкий сорт Доброчин. Садивний матеріал висаджували чотири роки поспіль методом накладання. У варіанті 9 проводили щорічну заміну насіннєвого матеріалу сорту Доброчин. Агротехніка вирощування загальноприйнята для легких дерново-підзолистих грунтів Полісся України. Органічні і мінеральні добрива вносили згідно схеми досліду в оптимальних дозах рекомендованих для зони Полісся.

В якості органічного добрива вносили гній, нетоварну продукцію попередника – солому, сидерати: озиме жито, гірчицю білу. З мінеральних добрив  вносили аміачну селітру (Nаа), суперфосфат гранульований (Реч), калій хлористий (Ксх). Схема удобрення наведена у таблиці 1.


Таблиця 1 – Урожайність картоплі в короткоротаційних сівозмінах та беззмінній культурі
залежно від насичення та удобрення

Варіанти

Насиченість сівозмін картоплею, %

Удобрення картоплі в сівозмінах

Урожайність, т/га (середнє за 2005-2008 рр.)

1 контроль

20

40 т/га гній, N90Р60К90

23,5

2

50

40 т,га, солома N30, озиме жито на зелене добриво N20

19,8

3

50

N90Р60К90, солома N30, озиме жито на сидерат, N20

18,1

4

50

40 т/га гній, N90Р60К90, солома 40 т/га гній, N30

21,0

5

50

 N90Р60К90

17,6

6

100

N90Р60К90,  озиме жито на  сидерат, N20

16,0

7

100

40 т/га гній

14,6

8

100

40 т/га гній, N90Р60К90

20,0

9

100

40 т/га гній, N90Р60К90

25,7

10

100

 N90Р60К90

18,7

НІР0,5

 

 

2,11

Одержані дані виявили, що урожайність картоплі у варіантах двопільних сівозмін в порівнянні з контрольним варіантом двопільних сівозмін була у варіанті 4 – 21 т/га, де під культуру вносили 40 т/га гною, мінеральні добрива  N90Р60К90  та солому   N30.

Найнижчий урожай  зібрали у варіанті 5-17,6 т/га. В даному варіанті попередником картоплі був сидеральний пар зайнятий гірчицею і під картоплю вносили мінеральні добрива   N90Р60К90. У варіантах 2, 3 врожай картоплі становив відповідно 19,8 та 18,1 т/га. У вищезгаданих варіантах вносили солому з підсівом  озимого жита на сидерат з внесенням під жито N20  та гною 40 т/га у варіанті 2 і мінеральні добрива N90Р60К90 у варіанті 3.

Отже, високе насичення картоплею веде до  поступового зниження врожайності. Та серед сівозмін  одного рівня  насичення картоплею найвищий урожай можливо отримати при умові удобрення помірними нормами органічних і мінеральних добрив та їх поєднання з соломою. Що стосується досліджень в беззмінній культурі, то одержані дані виявили, що урожайність картоплі в середньому за роки у варіанті 9 становила 25,7 т/га. На контрольному варіанті (п’ятипільна сівозміна) урожайність становила 23,5 т/га, що на 2,2 т/га нижча ніж у варіанті 9, де застосовували щорічну заміну садивного матеріалу, у варіанті 8, де аналогічно контролю та варіанту 9 вносили сумісно органічні і мінеральні добрива, але садивні бульби висаджували впродовж чотирьох років, урожайність становила 20 т/га, що на 3,5 т/га нижча за контроль, на 5,7 т/га у варіанті 9, де застосовували заміну насіння. В інших варіантах беззмінної культури відмічено коливання урожайності в межах 14,6-20,0 т/га.

Таким чином, систематичне удобрення органічними і мінеральними добривами та застосування щорічної заміни садивного матеріалу, дає можливість в умовах стовідсоткового насичення картоплею одержати урожай вищий в порівнянні з даними одержаними в п’ятипільній сівозміні, з насиченням посівів картоплею 20%.

На  разі в Україні близько 20-25% картоплі вирощується в беззмінній культурі протягом багатьох років [5]. Чи можна в цих умовах виростити стабільний урожай бульб? Відповідь однозначна – можна. До цього треба щорічно вносити достатню кількість органічних і мінеральних добрив; вирощувати ранні та середньоранні сорти картоплі, які дають можливість висіяти після збирання картоплі сидерати; використовувати озиме жито, як сидерат та побічну продукцію попередника – солому на добриво; надійно захищати картоплю від шкідників  та хвороб, особливо від фітофторозу і макроспоріозу.

Практика доводить, що при виконанні цих рекомендацій можна одержати високі стабільні урожаї і при  беззмінній культурі протягом тривалого періоду.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Сівозміни в землеробстві України / за редакцією В.Ф.Сайка, П.І.Бойка. – К.: Аграрна наук, 2002. – С.120.
  2. Агроекологія:навчальний посібник /[Смаглій О.Ф., Кардашов А.Т., Литвак П.В. та ін.]. – К.: Вища освіта, 2006. – 671 с.
  3. Бондарчук А.А. Картопля /Бондарчук А.А., Молоцький М.Я., Куценко В.С. – Біла Церква,2007. – Т.3. – 356 с.
  4. Радько Т.В. Вирощування картоплі в короткоротаційних сівозмінах Полісся /Т.В.Радько// Наук.зб. «Проблеми Полісся, Луцьк. – 2007. – Вип.№1. – С.198-202.

Бондарчук А.А. Картопля: вирощування, якість, збереженість /[Бондарчук А.А., Колтунов В.А., Кравченко О.А. та ін.]. - Київ: КИТ, 2009. – 232 с.

УДК 635.21.:581.14:631
Куценко В.С. Екологічна доцільність вирощування картоплі в короткоротаційних сівозмінах і беззмінній культурі [Електронний ресурс]  / [Куценко В.С., Лазарчук Л.А., Абдурагімова Т.В.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.408–409. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet