Джерела техногенно-екологічної небезпеки зони впливу Дністровської ГАЕС

Об’єкт дослідження, яким є Дністровська гідроакумулююча електростанція (ДГАЕС), з одного боку, має стратегічне значення для економічного та енергетичного розвитку держави, з другого – вона віднесена до потенційно небезпечних об’єктів (далі – ПНО).
Відповідно статті 8 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" керівництво ДГАЕС зобов’язане:
- вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу;
- повідомляти про аварію, що сталася на об’єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення;
- забезпечувати експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику.
       Успішна реалізація цих задач можлива лише за умови виявлення усіх джерел техногенно-екологічної небезпеки, визначення вірогідності їх прояву та оцінки ступеню ризику для населення, території та інженерних систем об’єкту в разі виникнення НС, а також при організації за усіма чинниками небезпеки відповідного науково обгрунтованого контролю ( моніторингу).
       Відповідно наказу МНС України від 06.11.2003 № 425 "Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних об’єктів", у межах завдань єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, при завершенні будівництва ДГАЕС та її пуску в експлуатацію, як ПНО, повинна бути створена система моніторингу об’єктового рівня.
       Мета створення системи моніторингу ДГАЕС – отримання даних про поточний стан ПНО для запобігання надзвичайним ситуаціям (далі – НС) та мінімізації їх наслідків. Система моніторингу ДГАЕС повинна в автоматизованому та напівавтоматизованому режимах забезпечувати спостереження за якісними і кількісними параметрами стану об’єкту, в оперативному режимі здійснювати збирання, первинне оброблення та аналітичну оцінку даних, а також виконувати функції збереження інформації та передавання її до відповідних служб регіону, Мінпаливенерго та МНС України.
       Комплексні геолого-екологічні дослідження, виконані в 2004-2006 рр. у зоні впливу Дністровського гідроенергетичнного комплексу (у складі ГАЕС та двох ГЕС) показали, що в межах зони впливу цих об’єктів існують загрози, пов’язані з внутрішніми та зовнішніми (що формуються за межами зони впливу) чинниками  природно-техногенної небезпеки.
       Серед головних зовнішніх чинників, що можуть створювати потенційну небезпеку,  необхідно виділити катастрофічні повені та техногенне забруднення р.Дністер. Катастрофічне забруднення річки вже мало місце в 1983 р., коли в результаті руйнування греблі хвостосховища Стебніцького калійного комбінату до річки потрапили рідкі відходи хлоридів, що призвело до збільшення мінералізації води до 250 г/л, в результаті чого в Дністровському водосховищі та на 500-км ділянці верхнього Дністра загинули практично всі види риб і гідробіонтів. Внаслідок проточності гідрохімічний режим верхнього Дністра відповідав доаварійному вже через три тижні після аварії, але в водосховищі мінералізація води досягла ГДК лише в 1985 р. Відновлення біоценозів тривало ще довше, формування їх продовжується і буде тривати далі.
       Найбільш небезпечними НС можуть бути ситуації, в результаті яких відбудеться руйнування огороджувальної дамби верхнього басейну. Причинами таких аварійних ситуацій можуть бути: руйнування укісного кріплення від впливу поздовжніх течій, хвильових і руслових впливів, як наслідок цього, деформації греблі і укосів дамби; осідання і тріщини ґрунтового тіла дамби; поява зосереджених потоків фільтрації на низовому укосі дамби з небезпечним виносом ґрунту; контактна фільтрація в місцях сполучення бетонних і ґрунтових споруд; обводнення, внаслідок ушкоджень екрану дна басейну, грунтів основи, що негативно впливає на сталість основи огороджувальної дамби. Серед природних чинників небезпеки, активізованих в межах  зони впливу ДГАЕС, можуть бути зсувні, карстові, карстово-суфозійні та інші процеси.
 
 
Лисиченко О.Г., Бухарєв С.В. (Україна, Київ)
Джерела техногенно-екологічної небезпеки зони впливу Дністровської ГАЕС
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 1 “Техногенно-екологічна безпека України і прогнозування ризиків. Переробка та утилізація промислових і побутових відходів”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet