Дніпропетровщина на шляху до «зеленого зростання»

В останні два десятиліття, як ніколи, економічні, соціальні та екологічні проблеми, пов’язані з використанням природних ресурсів і станом навколишнього середовища – в центрі уваги людства. Найбільші форуми ООН за останні роки були присвячені екологічним проблемам, вирішення яких тісно пов’язане з переходом до збалансованого розвитку: Ріо-де-Жанейро (1992), Йоханнесбург (2002) і Копенгаген (2009).

Така увага перш за все пов’язана з загостренням екологічних проблем: зростаючий дефіцит питної води, зниження біорізноманіття, порушення земель, проблема утилізації побутових і промислових відходів та багато інших. Загострення екологічних проблем призвело до створення нової моделі економічного розвитку, суть якої полягає у створенні сприятливих умов для підвищення якості життя, скороченні масштабів екологічної деградації. З 2008 року, термін «зелене зростання» (green growth) активніше входить у термінологію міжнародних організацій в якості ключового терміну для подальшого розвитку людства та окремих країн, особливо детально розглядається в документах ОЕСР [3,4,5] та структур ООН [6]. У міжнародних документах поряд з поняттям «зелене зростання» використовують терміни «зелена економіка» (green economy), «зелена промисловість» (green industry), «зелена занятість» (green jobs) та ін.

При трактуванні моделі «зеленого зростання» можна виділити два підходи: широкий та вузький. В рамках широкого підходу розглядається необхідність переходу до сталого розвитку фактично всієї економіки та всього соціально-економічного розвитку. Вузький підхід базується тільки на тих галузях та видах діяльності, які безпосередньо пов’язані з екологізацією економіки та розвитком зелених ринків на національних рівнях [1].

 

Всеукраїнською екологічною лігою запропоновані першочергові кроки реалізації Концепції «зеленого зростання» в Україні [2]. При цьому для успішного втілення цих ідей необхідно центр ваги перенести на регіональний рівень. Так кожен регіон повинен мати свою стратегію збалансованого (сталого) розвитку, узгоджену із загальнодержавними цілями та напрямами розвитку, але розроблену на базі власного природно-ресурсного потенціалу.

 

Нами здійснено аналіз та об’єднання деяких важливих аспектів реалізації Концепції «зеленого зростання» Придніпровського регіону, який поєднує потужну індустріальну базу та високоякісні землі, придатні для ведення інтенсивного сільського господарства.

 

Актуальними екологічними проблемами регіону залишаються проблеми забруднення природних вод, атмосферного повітря та утилізації твердих промислових і побутових відходів.

 

В останній час в регіоні кількість придатних земель різко зменшується, в тому числі через збільшення об’ємів видобутку корисних копалин відкритим способом. Кар’єрні роботи супроводжуються руйнуванням ґрунтового покриву, порушенням динамічної рівноваги в екосистемах та погіршенням санітарно-гігієнічних умов місцевості. Фундаментальні дослідження по рекультивації земель проведені науковцями Дніпропетровського державного аграрного університету дозволили застосувати нові підходи для створення на них стійких агроекосистем, які мають господарський (на рівні зональних непорушених ґрунтів) та природоохоронний ефект, а при можливості рекреаційний.

 

Одним з чинників, лімітуючих врожайність сільськогосподарських культур, є вологість ґрунту. У степовій зоні, де опадів недостатньо і часто бувають посухи надмірний обробіток ґрунту полицевим плугом і дисковою бороною призводить до інтенсивного окислення ґрунтового вуглецю й виділення в атмосферу додаткових обсягів вуглекислого газу, тому виникає необхідність сприянню зміні традиційних прийомів землеробства на екологічно доцільні. А на сьогодні ця проблема на практиці майже не вирішується.

 

Натепер все ширше використовуються нові ресурсозберігаючі технології: мінімальний обробіток ґрунту та технології No-Till. Науковцями ДДАУ розроблені та виготовлені прилади для дослідження теплофізичних характеристик ґрунту: відносної вологості повітря на поверхні ґрунту, градієнта температур та динаміки вологості ґрунту на певній глибині для оперативного контролю формування параметрів теплоізоляційного шару ґрунту, отримуються дані, щодо кількості вологи та її накопичення в шарі ґрунту, яка визначається величиною градієнта температур, щільності, капілярного потенціалу ґрунту та абсолютної вологості повітря. Дослідження показали, що при тепломасоперенесенні з поверхні на глибину ґрунту формується шар з конденсованої вологи, який є показником вологості та стримує непродуктивні витрати вологи з більшої глибини. Як варіант при виконанні сільськогосподарських операцій в полі за будь-яких технологій, для обмеження втрат та накопичення вологи, за колією трактора та за слідом агрегату необхідно залишати теплоізоляційний шар у вигляді спушеного ґрунту або рівномірного шару пожнивних решток.

 

Для стимулювати енергозбереження та зменшення викидів парникових газів на Дніпропетровщині нещодавно стартував проект «Чиста енергія: партнерство для майбутнього Дніпропетровщини» Дніпропетровської обласної ради та Фонду Східна Європа. Фахівці Дніпропетровського агроуніверситету приймають активну участь у реалізації цього проекту. Дніпропетровський регіон має великий потенціал біомаси, доступної для енергетичного використання. Основними складовими потенціалу є відходи сільськогосподарського виробництва та енергетичні культури. Науковцями ДДАУ запропоновані заходи щодо перспективи використання біологічної трансформації органічних відходів рослинництва та тваринництва. Першочергові з них: проведення оцінки співвідношення рослинний покрив/земельний покрив на прикладі начально-дослідного господарства ДДАУ, складання карти агроекологічного районування Дніпропетровської області, проведення оцінки впливу проектів біогазових установок на підприємствах АПК, створення бази даних твердих, рідких відходів на предмет їх використання у анаеробній та аеробній біоконверсії та отримання органічних добрив, проведення біоенергетичної оцінки твердих відходів АПК на предмет їх використання у якості біопалива.

 

Також важливим аспектом забезпечення реалізації Концепції «зеленого зростання» є резервування земель для природоохоронних і рекреаційних цілей. Як свідчать результати досліджень, існуюча мережа заповідних об'єктів Дніпропетровської області за більшістю параметрів не відповідає вимогам, що визначаються для цих об'єктів, як таких, що згідно з природоохоронними стратегіями держави, в майбутньому мають скласти каркас "екомережі" у статусі природних регіонів чи природних коридорів. Серед 142 об'єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області, показники площі більше 500 га мають лише 25 з них, тобто, вимогам критерію оптимальних розмірів природних ядер відповідає 18% якісного складу ПЗФ Дніпропетровської області.

 

Теоретична основа програми екомережі базується на загальноприйнятих принципах розбудови екомереж, в яких основними складовими елементами є природні регіони, система природних ядер, і мережа екологічних коридорів, які поєднують в одне цілісне всю систему природних ядер. Таким чином, екомережа являє собою цілісну територіально і функціонально систему. Згідно із схемою, визначеною Законом України “Про формування національної екомережі України”, в Дніпропетровській області виділяються природні регіони, природні ядра, природні коридори та буферні зони, які у своїй безперервній єдності утворюють мережу, яка об’єднує ділянки природних ландшафтів у територіально цілісну систему Основу регіональної екомережі складають чотири природні регіони: Верхньодніпровсько-Петриківський, Присамарський, Порожистого Дніпра, Базавлуцько-Кам’янський.

 

Через територію Дніпропетровської області проходить два транснаціональних коридори вищого рівню – Дніпровський меридіональний та Південноукраїнський степовий широтний (ст.7 Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2001-2015 роки”). Робота, яка виконується науковцями регіону цілком відповідає науково-теоретичним вимогам формування структурних елементів екомережі. Ця робота є одним з найважливіших кроків до здорового й комфортного майбутнього Дніпропетровщини, підвищення якості життя, формування енвайронменталітету у населення.

 

Проведений аналіз свідчить про те, що в Придніпровському регіоні є всі передумови для реалізації основних принципів «зеленого зростання» в системі стратегічного планування розвитку Дніпропетровської області, яка впроваджується Дніпропетровської обласною державною адміністрацією. Однією з пріоритетних стратегічних цілей концепції є підвищення екологічної та техногенної безпеки, а саме раціональне використання земельних ресурсів, розвиток рекреаційних зон, збереження флори та фауни. Робота, яка зараз проводиться науковцями різних інституцій буде сприяти створенню соціально-економічних й соціоекологічних умов для населення області.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Устойчивое природопользование: постановка проблемы и региональный опыт / под ред. В.М. Захарова. — М.: Институт устойчивого развития / Центр экологической политики России, 2010. — 192 с.
  2. Природно-ресурсний потенціал збалансованого (сталого) розвитку України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 19-20 квітня 2011р.): у 2 т. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. – Т. 1. – 441 с.
  3. Declaration on Green Growth. OECD, 25 June 2009.
  4.  Green Growth: Overcoming the Crisis and Beyond. OECD, 2009.
  5. Sustainable Development and Eco-innovation: Towards a Green Economy. OECD Policy Brief, June 2009.
  6. Promotion of Green Industry for Green Growth. UN ESCAP. Background Paper. August 2009.

УДК 631.95 (477.53)
Грицан Ю.І. Дніпропетровщина на шляху до «зеленого зростання» [Електронний ресурс]  / [Грицан Ю.І., Миронов О.С, Бець Т.Ю.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.317–319. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet