Чи загрожує криза в Україні майбутньому відновлюваної енергетики Німеччини?

Криза в Україні привнесла додаткову порцію невизначеності в найбільший національний проект канцлера Німеччини Ангели Меркель: перехід країни від атомної до відновлюваної енергетики. Меркель запустила процес відмови від атомної енергетики після катастрофи на Фукусімі в 2011 році в Японії. Відтоді «Energiewende» - «енергетичний поворот» - створює труднощі, що постійно зростають. Тепер же напруженість у відносинах з Росією може ще більше ускладнити плани.

Німеччина, інші європейські країни і США ввели деякі санкції щодо Москви і пригрозили накладенням ще більших. Проблема, однак, полягає в тому, що Німеччина і кілька інших європейських економік у значній мірі залежать від російських енергоносіїв. Німеччина отримує близько третини споживаного природного газу та сирої нафти з Росії.

Меркель до сих пір просуває план відмови від атомної енергетики. Але якщо ситуація з Росією загостриться, і Німеччина вирішить зменшити свою залежність від російського газу, можуть виникнути проблеми з досягненням цих цілей.

«Можете не сумніватися: світ спостерігає з сумішшю нерозуміння і цікавості за тим, чи досягнемо ми успіху, і яким чином нам вдасться цей енергетичний поворот, - заявила депутатам Меркель в січні, після того, як вона озвучила пріоритети на найближчі чотири роки. - Якщо нам це вдасться , то я переконана, що це буде ще один німецький експортний хіт».

Амбіційний план Меркель для відновлюваних джерел енергії, який окрім усього передбачає, що вітрова та сонячна енергетика складуть 40-45% енергобалансу Німеччини до 2025 року, в порівнянні з трохи менше чверті зараз, і 55-60% до 2035 року.

Критики кажуть, що цього недостатньо, при цьому на кам'яне і буре вугілля – які визнані екологами брудними - доводилося 45,5% виробленої енергії в Німеччині в минулому році, у порівнянні з 44% в 2012 році, а атомна енергетика скоротилася до 15 %, порівняно з більш ніж 20% на момент аварії на Фукусімі.

«Нинішній шлях Energiewende не є конкурентоспроможним, а також не призводить до низького рівня викидів вуглецю, - повідомив нещодавно Даніель Єргін, заступник голови науково-аналітичної групи IHS. - Витрати ростуть. Точно так само, як і викиди CO2, в той же час вугілля відроджується в паливному балансі, замінюючи атомну енергетику і врівноважуючи відновлювані джерела енергії».

Що на кону?
Для Німеччини пріоритетним фактором є те, що енерговитратні компанії - металургійні, виробники хімічної продукції, автовиробники - залишаються конкурентоспроможними в глобальному масштабі. Питання вимагає термінової уваги, тому що субсидії на відновлювану енергетику, що виплачуються усіма споживачами, збільшують їх рахунки: витрати, за очікуваннями, складуть 23,6 млрд. євро (32,5 млрд. долл.) цього року.

Новий консервативний віце-канцлер Меркель, міністр економіки і енергетики Зігмар Габріель, завершує плани з реформування системи. «У нас величезна проблема в конкуренції з США, - сказав Габріель. - Ціни на електроенергію там становлять 50% від європейських. У Європи є конкурентний недолік, і ми, німці, повинні подбати про те, щоб не додати власних проблем».

Одна річ, яка навряд чи допоможе найближчим часом - це видобуток сланцевого газу методом гідравлічного розриву пласта. Процес, який включає в себе вибух породи глибоко під землею з водою, піском і реагентами, щоб «звільнити» нафту і газ. Німці, як і багато інших європейців, дивляться на такий спосіб з підозрою через екологічних міркування.

Яким чином криза в Україні все ускладнює?

Якщо Німеччина ставить за свою метою забезпечувати 80% своєї енергетики відновлюваними джерелами до 2050 року, це, без сумніву, підвищить енергетичну безпеку країни. Але разом з тим, якщо відключити атомні електростанції і нарощувати потужності відновлюваних джерел енергії, країна, як і раніше, буде покладатися на викопні види палива - а це також має на увазі відносини з Росією.

Віталій Мурашкін, експерт АВЕ «Альтернатива», зазначає: «Незважаючи на те, що вірогідність скорочення поставок газу через нестабільну ситуацію в Україні невелика, Німеччина намагається скоротити свою залежність від поставок російських енергоносіїв. Одна з цілей - створення єдиної європейської системи енергопостачання, за якої не менше 10% всієї виробленої в Європі електроенергії буде знаходитися в загальному доступі. Диверсифікація постачальників енергії змогла б знизити витрати деяких груп споживачів за рахунок зниження ролі національних монополістів».

«Німеччина отримує близько 35 відсотків свого природного газу і нафти з Росії, а також значну кількість вугілля, що є залежністю, яка послаблює енергетичний план переходу Німеччини, – говорить Ханс-Вернер Зінн, відомий німецький економіст. – На даний момент здається малоймовірним , що Росія перекриє свої газопроводи - або що Німеччина та інші країни Західної Європи включать поставки палива в будь-які економічні санкції - але ситуація в Україні змусила людей замислитися «а що як?». Меркель особисто нещодавно визнала, що є «деяке занепокоєння» серед європейських лідерів з приводу російського газу, але також зазначила, що «навіть під час холодної війни поставки газу і нафти тривали».

АВЕ «Альтернатива» за матеріалами renewableenergyworld . com

Оцінка: 
0
No votes yet