Бути чи не бути вуглецевим ринкам після 2020 року?

На веб-сайті Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату США представили Договір-2015, який окреслює в деяких деталях підхід , який США в даний час шукають відносно вуглецевих «внесків» від країн світу – Сторін Договору. США очікують, що використання вуглецевих квот буде досить прозорим процесом, що супроводжується систематичної звітністю. Поки немає нічого на подобі Кіотського протоколу на період після 2020 року, очікуваний договір повинен хоча б закласти основи для таких ринків на майбутнє. Питання: яким чином?

Після 2020 року ціноутворення на вуглець повинне буде початися з національного рівня, замість «спускання» з глобального рівня вниз. Багато країн це просувають, включаючи ряд країн з ринковою економікою, що перебуває на стадії формування: Китай, Південна Корея, Південна Африка і Казахстан. Зв'язок цих вуглецевих режимів виглядає як ключ до розширення, який у свою чергу стимулює інших слідувати подібним чином у своїй політиці і приєднуватися до клубу. Робиться все це не просто для того, щоб мати однорідну ціну на вуглець, а для того, щоб дозволити передачу дозволів на скорочення викидів іншим Сторонам так, що вони можуть бути доставлені з меншими витратами. Це дозволить здійснитися одній з двох речей: таке ж скорочення, але за меншу плату, або більше скорочення за таку ж плату. Останнє в ідеалі має бути метою. США з явним прагненням заявляє, що угода повинна «сприяти амбітним зусиллям широкого кола Сторін».

Нова кліматична угода має бути прийнята на конференції в Парижі в кінці 2015 року. Вже сьогодні дана угода викликає багато суперечностей у потенційних країн-учасниць. Однією з проблем є виникнення суперечностей у фінансових питаннях між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Багатьом великим країнам, економіка яких активно розвивається, таким як, наприклад, Китай, досить складно досягти необхідного рівня скорочення викидів. Багато інших країн погоджуються виконувати зобов'язання, але за умови фінансової допомоги низьковуглецевому розвитку економіки країни.

Для успішного завершення роботи над новою кліматичною угодою дуже важливою є внутрішня підготовка країни. Те, наскільки оперативно країни зможуть надати національні плани і бачення ситуації, які будуть чіткими, адекватними і прозорими, безпосередньо впливає на кінцевий підсумок переговорів. А це говорить про необхідність кожної країни погоджувати свої національні стратегії розвитку з певними зовнішніми факторами. Для країн, що розвиваються, не всі з яких мають чіткі енергетичні стратегії, які відповідали б дійсності, це також може стати питанням, що вимагає додаткового часу.

Однак, для досягнення згоди в кліматичних питаннях на міжнародному рівні, важливо пам'ятати про споконвічну мети ведення всіх цих переговорів - скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу і сприяння сталому розвитку планети. Важливо не допустити перетворення переговорів у спекулятивні відносини між країнами з різним рівнем розвитку економіки і не перетворювати отруйні для атмосфери викиди в пересічний об'єкт купівлі-продажу.

Перед Україною проблема скорочення викидів вуглекислого газу не стоїть так гостро - країна активно веде торгівлю квотами. В цілому, не можна сказати, що кліматична політика в країні є ефективною, адже Україна використовує лише окремі механізми, а відсоток своїх власних екологічних чи енергетичних проектів - мінімальний. Проблемою є те, що останнім часом ціна на квоти стала значно нижчою через активні пропозиції, а гроші, які отримує країна, не допомагають Україні розвивати енергоефективність і формувати сприятливе інвестиційне середовище.

На думку експертів АВЕ «Альтернатива», Україні необхідно впроваджувати розумну національну кліматичну політику і заявляти про себе на міжнародному рівні. Нова парадигма розвитку повинна ставити пріоритетом низьковуглецевий розвиток економіки і пояснювати, що потрібно зробити для його досягнення, оскільки для досягнення такого розвитку Україндоведеться пройти нелегкий шлях. Беручи участь у відповідних міжнародних програмах, зробити це буде, безсумнівно, простіше.

АВЕ «Альтернатива», за матеріалами theenergycollective . com

Оцінка: 
0
No votes yet