Анальцим-сапонітові горизонти в родовищах магнієвих бентонітів Славута-Ізяславської площі як перспективні об’єкти мінеральних сорбентів багатоцільового використання

На північно-західних схилах Українського щита відкрито (Грицик, 1987) нову бентонітову провінцію, в межах якої розвідано декілька промислових родовищ магнієвого монтморилоніту, що діагностується як сапоніт.
Вважається, що горизонт сапонітових глин являє собою кору вивітрювання туфогенної товщі аргілітоподібних осадово-вулканогенних порід, що є частиною розрізу берестовецької світи волинської серії венду (верхньодокембрійський вік). За результатами багатопрофільних випробувань сапоніт характеризується як універсальна мінеральна сировина,  використання якої в якості сорбента і біостимулятора є високоефективним в багатьох галузях товарно-господарського виробництва і в екологічній сфері від застосування в агропромі як “каменю родючості” (Гурський, Білошапський, 1994) до очищення матеріалів і територій від техногенного і радіаційного забруднення. 
       Нами на кернових матеріалах декількох опорних свердловин в межах родовищ Славута-Ізяславської площі, що є частиною бентонітової провінції, детально вивчено мінералого-петрографічний і хімічний склад та зональну будову червоно-бурої складової строкатоколірного профілю порід берестовецької світи, що об’єднує як товщу сапонітової глини, так і аргілітоподібний горизонт туфів, на якому ці глини залягають. До важливих результатів досліджень належить, зокрема, виявлення в складі аргілітоподібної туфогенної товщі мінерального компонента цеолітової групи, який діагностовано як анальцим, і  визначення масштабів його розвитку. Комплексними лабораторними дослідженнями встановлено, що анальцим в цій частині розрізу товщі є породоутворюючим і знаходиться в асоціації з сапонітом. За результатами вивчення нами обгрунтовано двозональну будову сапонітвміщуючої червоно-бурої частини строкатоколірного розрізу берестовецької світи, а саме: 
1. Сапонітовий горизонт – верхня зона; 
2. Анальцим-сапонітовий горизонт – нижня зона. 
       Потужність анальцим-сапонітової товщі в опорних розрізах двох родовищ складає відповідно 20м і 35 м. Вміст двоокису натрію, як головного покажчика наявності анальциму і кількісного його обсягу, за даними аналізів 11-ти і 16-ти проб коливається відповідно в межах 2.40-4.55% (середнє 3.50%) і 2.90-5.25% (середнє 4.30%), причому інших мінералів-концентраторів чи носіїв цього лужного елементу в розрізах товщі не зафіксовано. Вміст анальциму, розрахований за даними вмісту Na2O, знаходиться на рівні 21-38%, а сапоніту (по кількості MgO в тих же пробах) – 20-37%. Вміст породоутворюючих і другорядних хімічних компонентів за результатами повного (силікатного) аналізу складає (в % від ?до): SiO2 –42.7-50.5; Al2O3 –12.7-13.7; Fe2O3–9.96-12.38; FeO–0.50-1.73; TiO2–1.03-1.61; P2O5– 0.096-0.163; MnO – 0.11-0.18; CaO –1.21-4.2; MgO–8.0-11.0; K2O–0.44-1.15; Na2O–2.40-5.25; SO3–0.025-0.033; втрати при прожарюванні – 12.28-13.70; сума – 100.10-100.48; CO2 – 0.29-2.49. Аналіз мікроелементарної складової в мономінеральній наважці анальциму показав, що в ньому присутні такі компоненти (в %): Ba–0.07, Cr–0.005, Ni–0.002, Co–0.0005, Cu–0.007, Pb–0.005, Zn –0.0015, Ti–0.2, Mn–0.1, V–0.007, Ga–0.0005, Sn–0.0001. Рентгендифрактометричним аналізом, що, як обгрунтовано методичними розробками (Михайлов та інш., 1989), є основним лабораторним засобом ідентифікації, цеоліт діагностовано як анальцим. 
       Екологічними дослідженнями анальцим-сапонітової мінеральної сировини, які виконано співробітниками геолого-геохімічної експедиціії Інституту рідкісних елементів (ІМГРЕ РАН) з використанням (і посиланням на це у відповідному звіті) аналітичних матеріалів Дніпропетровського відділення ІМР обгрунтовано висновок, що вміст елементів в сапоніт-анальцимовій породі в порівнянні з ГДК в грунтах і МДР для кормових добавок показує, що цю мінеральну сировину можна використовувати без будь-яких обмежень. В подальшому з метою розширення сфер використання сапоніту і анальцим-сапонітової породи доцільно проведення науково-дослідних робіт, включаючи вивчення сорбційних властивостей сапоніт-анальцимової породи, систематичні дослідження сорбції важких металів на сапоніті і сапоніт-анальцимовій породі, розробку технологій очищення стічних вод з використанням цих порід в якості сорбентів.
 
Анальцим-сапонітові горизонти в родовищах магнієвих бентонітів Славута-Ізяславської площі як перспективні об’єкти мінеральних сорбентів багатоцільового використання / Погрібний В.Т., Липчук Л.В., Однороженко Л.Ф. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 225.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р.
Вінницький національний технічний університет
Секція 5 “Інженерні шляхи вирішення екологічних проблем України. Альтернативні (відновлювальні) джерела енергії ”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet