Аналіз якості бутильованої питної води та її вплив на здоров’я людини

Бутильована вода – питна вода: колодязьна, дистильована, джерельна або мінеральна – упакована в пластикові або скляні пляшки; може бути газованою («шипучою») або негазованою. Місткість тари – від невеликих (0,33 мл) порцій води, до великих 22-літрових бутлів для кулерів з водою [1].

В Україні діють державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», скорочено ДСанПІН 2.2.4-171-10, що регламентують вимоги до якості абсолютно всіх видів питних вод, як водопровідних та колодязних, так і бюветних та фасованих. Нормування якостi питної води за ДСанПІН 2.2.4-171-10 можна поділити на 4 етапи:
1) органолептичний (визначають: прозорість, запах, смак, колірність, каламутність);
2) бактеріологічний (визначають: мікробне число, колі-індекс та колі-титр);
3) кількісного та якісного хімічного аналізу (визначають: рН, щільний осадок, сульфати, хлориди, фосфати, іони заліза, міді, цинку, марганцю та інші);
4) токсичних хімічних речовин (нітрати, нітрити, фтор, свинець, арсен, ртуть, ціаніди, молібден та інші) [2].
Напої безалкогольні повинні бути виготовлені відповідно вимог ДСТУ 4069-2002 «Напої безалкогольні. Загальні технічні умови» за рецептурами і технологічними інструкціями з дотриманням санітарних норм і правил, затвердженими в установленому порядку.
Декількома нормативними документами, які діють в Україні, визначаються стандарти на природну мінеральну воду та умови зберігання, оброблення та використання мінеральних вод. Такими стандартами на мінеральну воду є:
– ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови».
– ДСТУ 42.10-02-96 «Води мінеральні лікувальні. Технічні умови» [3].
Розглянемо   та   проаналізуємо   все   те,   чим  втамовуємо  спрагу і наскільки безпечний вміст солодких напоїв для людського організму. Виробники майже всі, як один, використовують у виробництві продукту ортофосфорну кислоту. На етикетці вона ховається під кодовою назвою Е338 і належить до окислювачів.  Потрапляючи в організм, ця речовина із сечею  вимиває кальцій. Ниркам важко витримувати таке навантаження. Від нестачі кальцію людина може захворіти на остеопороз, коли кістки стають крихкими.
Наступні компоненти, про які ми нічого не знаємо і не звертаємо на них уваги, – це барвники. Усі ці сполуки лише зовні відтворюють колір. Насправді – більшість із них є алергенами, синтетичними хімічними сполуками. Так, Е110 і Е132 зменшують масу печінки, справляють токсичний вплив на нирки й селезінку, знижують кількість гемоглобіну в крові. Дуже шкідливими добавками  є барвники з кодами Е105 і Е123. Надмірне їх вживання може спровокувати виникнення ракових пухлин. Відноситься до небезпечних сполук і жовтий барвник тартразин (на упаковці позначається Е102), що, за суттю, є кам’яновугільним дьогтем, який застосовується при виготовленні кондитерських виробів, йогуртів, концентратів супів, пюре, смакових приправ  та солодких напоїв («Тархун», «Байкал» та ін.). Спричиняє напади астми, мігрені, свербіння, порушення зору, а у дітей – надмірну активність, дратівливість і безсоння. Інший жовто-помаранчевий барвник “сонячний захід” (Е110) породжує психічну збудливість, а ще – алергійні реакції, нежить, нудоту, розлади органів травлення. Канцерогенний порошковий барвник Е131 може стати причиною алергії. Таку ж дію мають консерванти-барвники, приміром, бензоат натрію (Е211).  До другої групи, крім Е211, належать також Е210, Е213 (бензоат кальцію),  Е217, Е240 (формальдегід), які провокують алергії та викликають хвороби  шлунково-кишкового тракту. Канцерогени навіть у невеликій кількості можуть перетворити на небезпечні речовини і вітаміни, наприклад вітамін С. Бензоат натрію є дешевим консервантом, який продовжує термін придатності продукту. Але, поєднуючись із вітаміном С,  він утворює канцероген – бензол, який викликає рак.
Замість цукру використовують синтетичні підсолоджувачі або цукрозамінники. У них є солодкі властивості, але вони нічого спільного з цукром не мають. Вони осідають на стінках клітин, стимулюють апетит. Наприклад, найпопулярніший цукрозамінник аспартам Е951 є найдешевшим, але шкідливим. В організмі утворюється отруйна речовина формальдегід. Це – прямий шлях до цукрового діабету. Під впливом цієї речовини є випадки втрати зору. В Україні аспартам – ще й досі дозволена харчова добавка, хоча в інших країнах заборонили її використання [4].
Вуглекислий газ (діоксид вуглецю), присутність якого у воді збуджує шлункову секрецію, підвищує кислотність шлункового соку і провокує метеоризм – виділення газів. Вуглекислий газ змінює водневий показник (рН) продукту, що визначає характер хімічних і біологічних процесів, які відбуваються у воді. В залежності від величини рН змінюється швидкість біологічних реакцій, токсичність забруднюючих речовин і т. д. Для питних вод оптимальним вважається рівень рН в діапазоні від 6,5 до 8,5 відхилення від якого може істотно відбитися на запаху, присмаку і зовнішньому вигляді води та й на показники безпеки, в цілому. Низьке значення рН підвищує кислотність шлункового соку, що призводить до гастриту [5].
Результати дослідження показали, що вживати бутильовану газовану воду не так безпечно, тому що вода у повній мірі не відповідає встановленим санітраним нормам і правилам. Експериментальні дані: «Регіна» рН = 6,7; «Поляна квасова» рН = 8,2; Караван «Движок» рН = 4,1;  «Живчик» рН = 4,3, наведено на рисунку 1.
  Відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» визначено, що рН питної води має відповідати значенням згідно з табл. 1 [5].
Таблиця 1 – Значення рН питної води


Питна вода

Водопровідна

З колодязів і
каптажів джерел

Фасована, з пунктів
розливу та бюветів

Газована

Нормативи рН питної води

6,5-8,5

6,5-8,5

6,5-8,5

≥4,5

Як видно з рисунку 1, «Движок» і «Живчик» не відповідають встановленим вимогам, їх значення рН низьке, що призводить до зміни швидкості біологічних реакцій і токсичності забруднюючих речовин. Низьке значення рН підвищує кислотність шлункового соку, що призводить до гастриту.
Отже, для збереження здоров’я розроблено такі рекомендації щодо вживання газованої бутильованої води: 

  • Вживати газовані води, в яких рН нижче 4,5 – небезпечно, оскільки це створює дуже кисле середовище, що може спричинити гастрит, а згодом і виразку шлунку, а також порушувати кислотно-основний баланс організму.
  • Не рекомендується вживати солодку газовану воду, яка містить багато цукру і цукрозамінників, барвників, ароматизаторів та консервантів, які призводять до серйозних порушень серцево-судинної системи, печінки, нирок, нервової системи та викликають ряд захворювань.
  • Не вживати тривалий час лікувальні мінеральні води, оскільки в них міститься багато хлоридів, карбонатів та інших іонів, що може призвести до порушення обміну речовин та інших негативних наслідків для здоров’я людини.  
  • Для нормального метаболізму в живих організмах, зокрема людини, рекомендується вживати тільки криничну або артезіанську воду, яка не містить вуглекислого газу і штучних речовин.


Рис.1. Значення рН різних торгових марок

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Білецький В. С. Мала гірнича енциклопедія. / В. С. Білецький.  – Донецьк: Донбас, 2004. – 640 с.
  • ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". – [Чинний від 2010-05-12]. – (Державні санітарні норми та правила).
  • ДСТУ 878:2006 "Води мінеральні природні фасовані. Технічні умови". – [Чинний від 2007-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. (Національні стандарти України).
  • Крупина Т. С. Пищевые добавки. / Т. С. Крупина. – М.: Сиринъпрема, 2006. – 68 с.
  • Бардов В. Г. Гігієна та екологія людини. / В. Г. Бардов. – К.: Нова книга, 2005. – 720 с.
  • Спектрополяриметричний контроль концентрацій частинок полідисперсних водних середовищ. Монографія / С. М. Кватернюк,  В. Г. Петрук.  – Вінниця : ВНТУ, 2012. – 156 с.
  • The spectral polarimetric control of phytoplankton in photobioreactor of the wastewater treatment / V.G. Petruk, S. M. Kvanternyuk; Y. M. Denysiuk; K. Gromaszek // Proc. SPIE, Optical Fibers and Their Applications, 2012, Vol. 8698, 86980H. – P. 86980H-1–86980H-4.
  • Оцінка якості водопровідної питної води у Вінницькій області / [В.Г. Петрук, Я.В. Мороз, Ю.А. Гайдей, С. М. Кватернюк] // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету; Серія: сільськогосподарські науки (розділ: Екологія). – №63. – Випуск 4. – С. 217-223.
  • Контроль інтегральних параметрів якості поверхневих вод р. Південний Буг за характеристиками макрофітів / [В. Г. Петрук, С. М. Кватернюк, Ю.А. Гайдей] //Екологічні науки. – 2012. – №1. – С. 65–70.

Аналіз якості бутильованої питної води та її вплив на здоров’я людини [Електронний ресурс]  / [Остапенко А. Є., Петрук Г. Д., Петрук В. Г.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/analiz-yakosti-butylovanoyi-pytnoyi-vody-ta-yiyi-vplyv-na-zdorovya-lyudyny

Topics: 
Оцінка: 
0
No votes yet