Аналіз і характеристика забруднення атмосферного повітря шинною промисловістю та його впливу на довкілля і здоров`я людей

У зв’язку з недосконалістю багатьох технологічних процесів з екологічної точки зору, а також з низькою технологічною культурою і дисципліною, що є характерним для нашої країни, в біосферу постійно надходять відходи виробництв в газоподібному, рідкому та твердому станах.
Підприємства шинної промисловості забруднюють атмосферне повітря, викидаючи різні шкідливі речовини. Продукт виробництва – шина, також впливає на довкілля, адже від технічного стану шин суттєво залежать експлуатаційні властивості автомобілів, а саме: безпека руху, шумність стійкість автомобіля, плавність руху, прохідність та економність.
Вимоги до сучасних шин є складними та суперечливими, а інколи взагалі виключають одна одну. Тому навіть вірний вибір шин за умов насичення ринку продукцією різних фірм, що застосовують різні стандарти, є доволі непростим завданням [1].

Метою даної роботи є проведення екологічного дослідження діяльності колективного підприємства «Гніванський шиноремонтний завод» та оцінка його впливу на довкілля
Колективне підприємство “Гніванський шиноремонтний завод” розташований в м. Гнівань, Тиврівського району, Вінницької області.
Місто розташоване в зоні помірного потенціалу забруднення атмосфери і не входить в перелік міст з високим рівнем забруднення атмосфери.
Найменша відстань від джерел викиду до житлової забудови становить 260 м.
Завод відноситься до ІІІ класу небезпеки з розміром санітарно – захисної зони 300 м.
Завод спеціалізується на виготовлені гумо- технічних виробів і ремонті шин.
Під час поновлювального ремонту покришок у атмосферу виділяються шкідливі речовини, які негативно впливають на навколишнє повітряне середовище.
Питомі викиди забруднюючих  речовин, які виділяються в атмосферу, внаслідок роботи вулканізатора, представлені в таблиці 1.
Гранично допустимі концентрації (ГДК), речовин (тверді: пил гуми, газоподібні: пари бензину, вуглеводні, сульфур (IV) оксид, аміносполуки), які забруднюють атмосферне повітря, в процесі відновлення покришок представлені в таблиці 2. Перевищення ГДК в санітарно – захисній зоні не виявлено [2].

Таблиця 1 – Питомі викиди забруднюючих  речовин, які викидаються в атмосферу


Найменування джерела виділення шкідливих речовин

Найменування шкідливих речовин

Кількість виділень, г/покришку

 

Вулканізатори усіх типів

Вуглеводні
Сульфур (IV) оксид
Аміносполуки

0,71 г/кг
0,29 г/кг
0,001 г/кг

Шиноремонтний цех:
Вулканізація.
Джерело 8
Обладнання – вулканізатори – 20 штук.
Згідно технічному регламенту [2] пункту 10 питомі викиди від джерел складають:
вуглеводнів – 0,71 г/кг звулканізованої гуми;
сульфур (IV) оксид – 0,29 г/кг звулканізованої гуми;
аміносполуки – 0,001 г/кг звулканізованої гуми.
Витрати гумової суміші – 34000 кг/рік.
Фонд роботи обладнання – 1200 годин/рік.
Викиди вуглеводнів становлять:
0,71·34000/1000000 = 0,024 т/рік;
0,024·1000000/3600·1200 = 0,006 г/с.
Викиди сульфур (IV) оксиду становлять:
0,29·34000/1000000 = 0,010 т/рік;
0,01·1000000/360·120 = 0,002 г/с.
Викиди аміносполук становлять:
0,001·34000/1000000 = 0,00003 т/рік;
0,00003·1000000/3600·1200 = 0,000007 г/с.

Дільниця виготовлення крихти гумової
Джерело 13, 14
Обладнання: ножі, дробильні вальці, сита, подрібнювач, розмольні вальці.
Виготовлення крихти – 690000 кг/рік.
Фонд роботи обладнання – 6920 год/рік.
При виготовлені гумової крихти в атмосферне повітря виділяється пил гуми.
Згідно інструментальним вимірам концентрація пилу на виході в атмосферу становить по джерелу 13 – 537,5 мг/м3, по джерелу 14 – 451,8 мг/м3.
Кількість повітря, яке викидається в атмосферу по джерелу 13 – 2,9 м3/с, по джерелу 14 – 3,06  м3/с.
Викид пилу від операції приготування гумової крихти становить:
по джерелу 13                     537,5·2,9/1000 = 1,559 г/с;
по джерелу 14                     451,8·3,06/1000 = 1,383 г/с.
Валовий викид становить:
по джерелу 13                     1,559·6920·3600·0,5/100 0000 = 19,419 т/рік;
по джерелу 14                     1,383·6920·3600·0,5/1000 000= 17,227 т/рік.
На джерелі викиду передбачається установлення пилогазоочистного обладнання з ефективністю очищення 95,0 % [2].
Після очистки викиди становлять:
по джерелу 13 – 0,078 г/с (0,971 т/рік);                  
по джерелу 14 – 0,069 г/с (0,861 т/рік).
На Гніванському шиноремонтному заводі передбачено встановлення пилоочисного обладнання (груповий циклон типу ЦН–15–900х2УП ) на дільниці виготовлення гумової крихти, ефективність очистки якого складає дев’яносто п’ять відсотків.

Таблиця 2 – Викиди в атмосферу від джерел забруднення


Назва ШР, які викидаються в атмосферу

Загальна к-сть речовин, які викидаються в повітря, від стаціонарних джерел, т/рік

Періо-дичність викидів

К-сть ШР, які уловлюються, т/рік

Методи знешкодження шкідливих речовин. утилізація

% шкідливих речовин, які уловлюються від загальної кількості

К-сть установок пилоуловлювачів

Тверді
(пил гуми)

 

 

8,71

 

 

84,231

82,73
1,14

0,32
0,001

Протягом доби під час роботи обладнання

7,839

Система двоступінчастої очистки з використанням циклона типу ЦН-15

90

На кожне джерело викиду

Газоподібні з них:
пари бензину
вуглеводні
сульфур (IV) оксид
аміносполуки

Проблема відновлення шин є актуальним питанням на сьогоднішній день. Покришки, які відпрацювали свій ресурс і не підлягають відновленню, потребують утилізації або відновлення, оскільки значна частина звалищ сміття відмовляється їх приймати.
Обсяг повторного використання гуми в Україні становить лише 49 %, а шин – 48 % [3].
Відбувається постійне нагромадження зношених шин, а переробляється лише двадцять відсотків від загальної кількості. Шини являють собою цінну полімерну сировину: у одній тонні шин міститься 700 кг гуми,  яку можна буде повторно використати для виробництва гумотехнічних виробів і матеріалів будівельного призначення. При спалюванні однієї тонни зношених шин в атмосферу виділяється 270 кг сажі і 450 кг токсичних речовин. Інвестиційні проекти пропонують переробку автомобільних покришок і пластмас у високоякісний топковий мазут для котельних установок [4].
Небезпечне не тільки шинне виробництво, але і його продукт – шини. Це овід, який містить повітря. Повітряна суміш шкідлива для здоров’я, тому що в ній  присутні більше сотні шкідливих хімічних сполук, у тому числі, і N-нітрозаміни, найнебезпечніші канцерогени й мутагени. Усередині шин вони не залишаються, а виділяються в навколишнє середовище тим інтенсивніше, чим вище температура шин. Особливо небезпечний шинний пил, і надходить він у повітря у вигляді часток від декількох мікронів до декількох десятків мікронів постійно відриваючись від поверхні шин. Ці частки гуми більш небезпечні, ніж „шинне повітря”, тому що містять бенз(а)пірен, канцероген, який ядовитіший за нітрозаміни. Відповідно, навколишнє середовище одержує величезний негативний заряд, з яким воно не може впорається самостійно [5].
За даним пунктів спостереження за забрудненням приземного шару атмосферного повітря системно фіксується підвищений рівень забруднення повітря в районах, де розташовані підприємства по технічному обслуговуванню автомобілів й ремонту шин. У порівнянні із шинними заводами, невеликі, але численні шиномонтажні, шиноремонтні й шиновідновлювальні ділянки, а також, склади й термінали усередині житлових кварталів є більш небезпечними.
Відновлення пошкоджених покришок дозволяє зменшити об’єм використання сировини; вирішувати проблему накопичення відходів шин підприємствами.
Сировину потрібно використовувати раціонально, так як її закуповують за кордоном, а це кошти. Тому кожний підприємець намагається знайти правильний і вигідний для виробництва підхід. Спалювання шин шкідливе для повітря, тому що виділяється велика кількість токсичних речовин. Потрібно використовувати ті методи утилізації, які б запобігали цим проблемам, наприклад переробу зношених шин на гумову крихту [6].
Висновки
В даній роботі проведено екологічне дослідження КП «Гніванський шиноремонтний завод» та оцінка впливу підприємств шинної промисловості на стан навколишнього середовища.
Проблема утилізації зношених автомобільних покришок стоїть дуже гостро. Так як вони являють собою багатотоннажну продукцію полімеромістких відходів, що практично не піддаються природному розкладанню. Тому переробка і вторинне використання для подальшої експлуатації шин мають важливе економічне та екологічне значення.

Список літератури
1. Екологія автомобільного транспорту. Навч. посібник / Ю.Ф. Гутаревич, Д.В.Зеркалов, А.Г.Говорун, А.О.Корпач, Л.П.Менжиєвська – К.: Основа,2002. – 312с.
2. Проект нормативі гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел для КП”Гніванський шиноремонтний завод”. – Вінниця: 2001. – 60 с.
6. Шиноремонтні роботи. Навч. посібник / Р.Д. Кузьмінський, О.М. Крупич – Л.: Афіша, 2006. – 191 с.

Аналіз і характеристика забруднення атмосферного повітря шинною промисловістю та його впливу на довкілля і здоров`я людей [Електронний ресурс]  / [Ящолт А.Р., Шальвінський Т.А., Цимбалюк В.А.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/analiz-i-harakterystyka-zabrudnennya-atmosfernogo-povitrya-shynnoyu-promyslovistyu-ta-yogo

Topics: 
Оцінка: 
0
No votes yet