Аналіз стану якості питної води у колодязях м.Вінниці та Вінницької області

Проблема якісного водозабезпечення є актуальною, особливо для сільської місцевості, оскільки на селі здебільшого використовують воду колодязьну, а не водопровідну. Тому дослідження якості питної води здійснювались як в приміській зоні м. Вінниці, так і в сільських населених пунктах.
Вступ
       У Вінницькій області експлуатується 26730 громадських колодязів, з них на контролі санепідслужби знаходиться 8838 штук. В даний час у понад 60% колодязів громадського користування вода не відповідає санітарним нормам за бактеріологічними показниками. Вода в них неякісна через те, що забруднений органічними речовинами найближчий до поверхні шар підземних вод. Це значна проблема, яку небхідно вирішувати негайно як на державному, так і на місцевому рівнях.
Постановка задачі
       Враховуючи гостроту проблеми забезпечення якісної питної води в м.Вінниці та Вінницькій області, нами здійснений ретельний аналіз основних показників якості питної води, а саме: іонів амонію та хрому, нітратів та нітритів, які спричиняють найбільший вплив на екологію водозабезпечення регіону та здоров’я людей. При цьому досліджувалась саме колодязьна вода, оскільки вона є найбільш вживаною у сільській місцевості .
 
Аналіз проблеми
       Тільки п’ята частина сіл області має системи централізованого водопостачання. В них 90 відсотків сільських жителів використовують переважно криничну воду. На сьогодні її якість гірша, ніж водопровідної як за бактеріологічним – 16,8%, так і за хімічними – 12,6% показниками. Тобто кожна сьома проба не відповідає санітарним вимогам.
       Найвищий рівень забрудненості криничної води за хімічними показниками, в основному за вмістом нітратних сполук, реєструється в Літинському - 43,8%, Немирівському - 62,4%, Оратівському - 58,3%, Тульчинському - 57,5%, Хмільницькому - 50,3%, Піщанському - 69,7%, Теплицькому – 37,4%, Томашпільському - 34% районах, в містах Ладижині - 62,0% та Вінниці - 51,8%; за бактеріологічними показниками в районах Піщанському – 74,8%, Гайсинському – 65,5%, Оратівському – 45,5% та містах Вінниці - 50,2% і Ладижині - 62,0%.
       Невідповідність якості води санітарному законодавству є однією з причин виникнення інфекційних (вірусного гепатиту, черевного тифу, ротовірусної інфекції тощо) та неінфекційних (патології травної, серцево-судинної, ендокринної системи тощо) хвороб.
       Збудники кишкових інфекційних хвороб здебільшого передаються при вживанні неякісної води. Потрапляючи у воду з побутовими стічними водами населених пунктів, вони забруднюють воду. Причиною захворювань людей через забруднення води можуть бути і віруси. Нині відомо близько 100 видів вірусів, які є, зокрема, і у фекаліях людини. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що вони довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у ній. Крім того, багато їх значно стійкіші до дії знезаражувальних агентів, ніж бактерії. Доведено, що зовсім невеликі дози вірусів можуть викликати гострі кишкові інфекції у людей.
       Крім патогенних мікробів із забрудненою водою в організм людини можуть проникати цисти лямблій, яйця аскарид і волосоголовців, личинки анкілостом, церкарії печінкової двоустки та інші, які спричинюють захворювання на дракункульоз і шистосомоз.
       Збудники низки хвороб розвиваються не безпосередньо у воді, а у мешканців водоймищ – молюсків (шистосоми та інші трематоди), рачків – циклопів (дракункул). Зараження людей відбувається при споживанні сирої, погано очищеної води, фруктів та овочів, помитих забрудненою водою, або внаслідок заковтування води під час купання, проникнення личинок шистосом в організм через неушкоджену шкіру тощо.
       Водні епідемії мають ряд характерних особливостей. Вони завжди пов'язані з певним джерелом (колодязем, водогоном) і практично відсутні при вживанні води з інших джерел водопостачання [1]. 
       Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше.
       В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, пестицидами та солями важких металів, які без очищення споживає населення, зокрема, у сільській місцевості. Основними причинами можливого забруднення хімічними речовинами питної води в криницях є недотримання санітарних правил тимчасового зберігання непридатних, заборонених та невідомих пестицидів (НЗП) в населених пунктах та порушення регламентів використання хімічних засобів захисту рослин під час обробки сільськогосподарських культур, в тому числі, населенням на приватних ділянках.
       Разом з тим, однією з основних причин забруднення криничної води є незадовільний санітарно-технічний стан криниць (відсутність або пошкодження відмосток, покрівлі, кришок, громадських відер), близьке розташування на відстані меншій ніж 20 метрів до джерел забруднення (надвірних вбиралень, вигрібних та жомових ям, компостосховищ), а також не проведення протягом більше одного року робіт з ремонту, очищення та знезараженню криниць, як це передбачено санітарними правилами.
       При цьому причиною надлишку іонів хрому є надходження їх із питною водою, а також порушення регуляції обміну хрому. Основні прояви надлишку хрому: астено-невротичні розлади, алергизуючі чинники, дерматити і екземи. Як приклад, наприкінці січня в смт. Турбів Липовецького району виявлено забруднення індивідуальних заборів питної води хромом, вміст якого в деяких колодязях становить більше 2 мг/л, при нормі 0,05 мг/л. В цю зону зараження потрапило близько 500 дворів.
       Подекуди вміст хрому перевищував норму в 400 разів. Відтак, така вода стала непридатною для вживання. Як наслідок, водогін у Турбові вирішили будувати тому, що самоочищення криниць від хрому йде дуже повільно.
       Під час експериментальних досліджень в різних районах м. Вінниці та Вінницької області було відібрано 15 проб води (2010 р.), які використано для визначення іонів амонію, хрому, нітритів фотометричним методом [2] та нітратів потенціометричним методом [3]. Експериментальні дані з визначення вмісту сполук азоту та іонів хрому у досліджених пробах води наведено в табл.1.
 
Таблиця 1
Вміст сполук азоту та іонів хрому в колодязних водах м. Вінниці та Вінницькій області




Місце відбору

проби води


Вміст, мг/дм3.


NH4+


NO2–


NO3–


Cr3+

 


с.Лука-Мелешківська


0,07–0,16


0,011–0,105


14,1-57,5


0,006–

0,008

 


м.Вінниця


0,06–0,12


0,025–0,74


33,2-47,6


0,007–0,009

 


смт.Турбів


0,05–0,10


0,067–0,45


27,3-42,3


0,009–0,71

 

       Концентрація іонів амонію коливається в межах від 0,05 до 0,16 мг/дм3. Наявність іонів амонію в ґрунтових водах – результат діяльності мікроорганізмів. В деяких випадках іони амонію можуть утворюватись в результаті анаеробних процесів відновлення нітритів та нітратів. Підвищений вміст іонів амонію свідчить про погіршення санітарного стану водних джерел. Таке зростання концентрації зумовлене надходженням у ґрунтові води господарсько-побутових стічних вод, азотних і органічних добрив.

 

Рис.1. Динаміка вмісту іонів амонію у колодязній воді: 1 – c.Лука-Мелешківська; 2 – м.Вінниця;
3 – смт.Турбів. лів– min c, мг/л; прав– max c, мг/л.
       В підземних водах верхніх водоносних горизонтів концентрація нітрит-іонів складає соті і десяті частки міліграма в дм3 [4]. Нітрити – проміжні продукти біохімічного окислення амонійних іонів. Їх підвищений вміст може свідчити про фекальне забруднення води. 
 

Рис. 2. Динаміка вмісту нітритів у колодязній воді:
1 – c.Лука-Мелешківська; 2 – м.Вінниця; 3 – смт.Турбів.
лів– min c, мг/л; прав– max c, мг/л.
       Для питної води гранично допустима концентрація нітратів складає 45 мг/дм3 [6]. Перевищення ГДК нітратів зафіксовано в 4 пробах води (від 46 до 57,5 мг/дм3), що складає 27 % від загальної кількості проаналізованих зразків води. Найбільш забрудненими нітратами є колодязні води с. Луки-Мелешківської та околиці м.Вінниці.
 

Рис. 3. Динаміка вмісту нітратів у колодязній воді:
1 – c.Лука-Мелешківська; 2 – м.Вінниця; 3 – смт.Турбів.
лів– min c, мг/л; прав– max c, мг/л.
       Підвищений вміст нітратів є наслідком проникнення у водоносні шари мінеральних і органічних добрив, стоків від місць складування твердих відходів (сміття з домашнього господарства, садових відходів тощо), рідких стоків, які утворюються при утримуванні худоби, при переудобренні ґрунту рідким гноєм. Високий вміст нітратів може свідчити про забруднення у минулому фекальними водами. Це пояснюється специфікою даного району, в якому розташована велика кількість присадибних ділянок, вигрібних ям, які тривалий час експлуатуються, утриманням худоби і накопиченням гною та побутових органічних відходів. Не сорбуючись ґрунтом, нітрати легко змиваються дощовими водами, мігрують в глибину профілю ґрунту до ґрунтових вод.
       Концентрація хрому в пробах коливається в межах від 6 до 7*10*10-3 мг/дм3 . Перевищення ГДК хрому зафіксовано в 3 із 5 пробах води, які були відібрані в смт.Турбів. За попередніми даними, ймовірним джерелом забруднення води є цех гальваніки місцевого машинобудівного заводу. Перевіркою підприємства встановлено, що цех гальваніки експлуатується з 1984 року, а для електрохімічного процесу хромування використовується електроліт, до складу якого входить хромовий ангідрид із розрахунку 150 г/л. В період виробничої діяльності підприємства з 1984 по 1992 роки для знезараження гальванічних стоків використовувалася станція нейтралізації з незавершеним циклом. 
 

Рис. 4. Динаміка вмісту хрому у колодязній воді:
1 – c.Лука-Мелешківська; 2 – м.Вінниця; 3 – смт.Турбів.
лів– min c, мг/л; прав– max c, мг/л.
       Поліпшення якості питної води досягається як її очищенням, так і покращенням стану водних джерел, яке забезпечується впровадженням заходів по попередженню їх забруднення. 
 
 
Висновки
       Отже, враховуючи результати аналізу, можна стверджувати, що питна колодязьна вода м.Вінниці та Вінницької області в значній мірі є забрудненою та непридатною для споживання. Це зумовлює здійснення ряду заходів як організаційного, адміністративного, так і правового характеру щодо суттєвого поліпшення якості питної води за рахунок:
1) будівництва та прокладання водогонів в місцях, де неможливо регенерувати колодязі і воду в них;
2) беззаперечного і негайного усунення причин попадання забрудників в місця масового водоспоживання і водозабезпечення;
3) забезпечення належним чином колодязів необхідними нормами та обладнанням;
4) роз’яснювальної роботи та правових заходів до юридичних і фізичних осіб, які причетні до забруднення питної води – безцінного природного ресурсу життєзабезпечення людини.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Закон України "Про питну воду та питне водопостачання"//Офіційний вісник України, 2002. – № 6. – 45 с.
2. Якість вимірювань складу та властивостей об’єктів довкілля та джерел їх забруднення: Видання офіційне / Під ред. Осики В. Ф., Кравченко М. С. – К.: Знання, 2001. – 663 с.
3. Унифицированые методы исследования качества вод // Методы химического анализа вод. – М.: Наука, 1977. – 830 с.
4. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши / Под ред. Семенова А. Д. – Л.: Наука, 1977. – 541 с.
5. ДСанПіН № 136/1940. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання – 125с.
6. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством – 49 с.

Петрук Василь Григорович – директор інституту екології і екологічної кібернетики, д.т.н., професор. Вінницький національний технічний університет.
Гайдей Юлія Артурівна – студент інституту екології і екологічної кібернетики. Вінницький національний технічний університет.
Вовк Олена Сергіївна – студент інституту екології і екологічної кібернетики. Вінницький національний технічний університет.

В. Г. Петрук, д.т.н., проф; Ю. А. Гайдей, студ; О. С. Вовк, студ.
Аналіз стану якості питної води у колодязях м.Вінниці та Вінницької області

XL регіональна науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів ВНТУ з участю працівників науково-дослідних організацій та інженерно-технічних працівників підприємств м. Вінниці та області.
Секція екології та екологічної безпеки
Скачати в форматі pdf:
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/XL_VNTU/zb_m/XL_VNTU_Gajdej.pdf

Оцінка: 
0
No votes yet