Zero Waste консультантка Анастасія Мартиненко: Якщо тисячі споживачів вимагатимуть змін від компаній, які забруднюють довкілля, «мову гаманця» компанії зрозуміють

 Голова Zero Waste Society розповіла про реальну ситуацію зі сміттям в Україні / фото Анастасія Мартиненко, Facebook

ІРИНА ПЕТРЕНКО

Українські екоактивісти назвали ТОП десять компаній, які найбільше засмічують Україну пластиком. У першій трійці - Coca-Cola Ukraine, АТБ-Маркет та PepsiCo. Рейтинг складали за результатами екологічного бренд-аудиту - щорічної громадської ініціативи, яка передбачає підрахунок та документування брендів пластикових відходів.

Бренд-аудити кілька років тому започаткував міжнародний рух Break Free from Plastic. Цього року до акції приєдналося понад 14 тисяч волонтерів у 55 країнах.

В Україні бренд-аудит координували ГО Zero Waste Society та Zero Waste Alliance Ukraine. Більше про ініціативу, очікування активістів та реальну ситуацію зі сміттям в Україні, УНІАН розповіла голова Zero Waste Society Анастасія Мартиненко.

Які результати дають глобальні бренд-аудити? Якісь компанії щось змінили?

Міжнародний рух Break Free From Plastic домігся того, що деякі компанії оголосили про кількість виготовленого пластику. Наприклад, The Coca-Cola Company виготовляє близько 167 тисяч пластикових пляшок щохвилини. Отримавши певні дані на руки, можемо ними оперувати.

Не можу сказати, що якась компанія-забруднювач вибачилася та змінилася. Таких випадків поки немає, тому займаємося змінами через споживача. Бо якщо десяток активістів попросять змінитися компанію, яка забруднює довкілля пластиком, вони вважатимуть нас навіженими. Але якщо тисячі споживачів вимагатимуть змін, то «мову гаманця» компанії зрозуміють. 

За словами віце-президентки The Coca-Cola Company Беа Перес, компанія не може повністю відмовитися від пластикових пляшок, бо споживачі обирають цю тару.

Щоб зрозуміти бажання споживача, треба його спитати. Нелогічно та неправильно давати споживачу лише одноразову пластикову пляшку і говорити, що це він її хоче. Наприклад, у Бразилії працює система поворотної тари у склі. Навіть дволітрові пляшки «ходять». Це можливо, якщо дати споживачеві вибір. Але у Шотландії Coca-Cola заважає встановити систему поворотної тари (є документально підтверджені кейси), бо доведеться змінювати виробництво та витрачати на це кошти.

Міжнародний рух Break Free From Plastic домігся того, що деякі компанії оголосили про кількість виготовленого пластику / фото ГО Zero Waste Society

Що саме передбачає система поворотної тари?

Людина може купити пляшку, а потім порожню повернути в той же магазин або інший. Пляшку помиють і повторно наповнять. Але це треба збирати тару, мити, витрачати на це кошти. Виробники знімають з себе цю відповідальність. Їм простіше відразу все викинути.

Міжнародний рух Break Free From Plastic домігся того, що деякі компанії оголосили про кількість виготовленого пластику / фото ГО Zero Waste Society

В The Coca-Cola Company обіцяли, що до 2030 року компанія буде переробляти весь пластик, який використовує для пакування. Що зараз вони роблять для цього?

Компанії ТОП забруднювачі, в тому числі Coca-Cola, виконали 0,01 відсоток своїх обіцянок. Про це повідомляється в доповіді Фонду кругової економіки Еллен Макартур, яка вийшла місяць тому.

Якщо дивитися конкретно на обіцянки coca-cola, то вони не заморочуються зборами власної тари, не витрачають на це ресурси. Натомість організовують, наприклад, zero waste школу. Збирають школярів і кажуть: «Ми очистимо ліс». По суті, руками школярів збирають все сміття в лісі, рахують його, ніби-то таким чином забезпечили переробку своєї тари. Насправді це не так. Особисто вони нічого не зробили, тільки гроші на рекламу витратили. На нашу думку, це нечесно.

До речі, The Coca-Cola Company - цікавий кейс. Вони є найбільшим виробником одноразового пластику у світі. Але серед компаній, які входять в «Топ Глобальних Засмічувачів» у світі, вони найбільше тримають відкритими свої дані. Наприклад, Mondelez або Nestlé не оголошують, скільки пластику виготовляють.

Розкажіть, як в Україні відбувався бренд-аудит 2020.

В Україні акція проходила другий рік поспіль, її координували ГО Zero Waste Society та Zero Waste Alliance Ukraine. Акції пройшли  в 14-ти містах, ми долучили понад десять громадських організацій в регіонах.

Обирали певні ділянки, де разом з волонтерами збирали все сміття. Після чого розкладали на окремі купки по брендах, рахували, аналізували, документували. Щоб зрозуміти, хто виграв загалом в Україні, аналізували результати в чотирнадцяти містах. 

В Україні акція проходила другий рік поспіль / фото ГО Zero Waste Society

В чому ідея бренд-аудитів?

По-перше, змістити фокус уваги з переконання, мовляв, у проблемі забруднення одноразовим пластиком винуватий споживач і держава. Бо першим винуватцем є саме виробник, який виготовляє відходи, що не можна переробити, або економічно не вигідно переробляти.

По-друге, об'єднати спільноту, якій важливі ці питання.

По-третє, притягнути до відповідальності компанії, які виготовляють найбільшу кількість сміття. 

Ми вимагаємо зазначені компанії розкрити, скільки одноразового пластику вони використовують, встановити чіткі та вимірювані цілі щодо зменшення кількості виробів з одноразового пластику. А також - змінити свої системи доставки продуктів, щоб взагалі вийти із залежності від одноразового пластику (наприклад, перейти до систем депозитно-поворотної тари).

Команда намагається змістити фокус уваги з переконання, мовляв, у проблемі забруднення одноразовим пластиком винуватий споживач і держава / фото ГО Zero Waste Society

Ви презентували рейтинг ТОП-10 засмічувачів України. Чи можна вважати його репрезентативним? Адже активісти аналізують тільки пакування, які знайшли на конкретних ділянках.

Насамперед тому, що вони дуже схожі з результатами всесвітнього аудиту. В усьому світі в бренд-аудитах третій рік поспіль перше місце займає Сoca-cola.

Також зауважу, що у порівнянні з результатами торішньої акції в Україні ТОП-10 трохи змінились, але більшість компаній все ще лишились у головній десятці.

Наприклад, візьмемо «Моршинську» IDS Group Ukraine. Минулого року були на першому місті за результатами бренд-аудиту, цього року – на п’ятому. Вони представлені в усіх регіонах України, витрачають величезні бюджети на маркетинг та рекламу для споживача. Вони зменшують кількість пластику у пакуванні на 15%, хоча насправді це неважливо. Натомість гроші можна було витратити на модернізацію виробництва, встановлення автоматів для пиття чи фонтанів, запустити систему поворотної тари. Між іншим, у Carlsberg в Україні ця система потрошку працює. Вони майже сорок відсотків своєї тари повторно використовують, і це чудово.

Попри те, що Carlsberg Group в десятці топ засмічувачів України (четверте місце), але вони запровадили систему, яку слід брати за зразок іншим виробникам. Звичайно, ще законодавчо підкріплювати. 

Анастасія розповідає, що у порівнянні з результатами торішньої акції в Україні ТОП-10 засмічувачів трохи змінились / ГО Zero Waste Society

Влітку у першому читанні був проголосований проект закону «Про управління відходами». Що думаєте про реальний еко потенціал цього документу, якщо його приймуть?

Чудово, якщо він буде прийнятий. Особливо, якщо правки та зауваження від Коаліції громадських організацій будуть враховані. Але одного закону недостатньо. Паралельно  слід приймати законодавчі акти, які забезпечать депозитну поворотну систему збору тари, розширену відповідальність виробника. Треба обережно врегулювати питання з екологічним податком, взявши до уваги досвід країн ЄС. Також додати директиву про заборону одноразового пластику та директиву щодо кругової економіки. Тобто ще багато всього можна буде зробити, щоб система запрацювала. 

Поясніть простими словами, в чому суть кругової економіки для екології. Чому лінійна економіка погана в цьому плані?

Лінійна економіка від слова «лінія». Беремо ресурси, щось виготовляємо, споживаємо та викидаємо. Під час їх видобутку чи виготовлення забруднюється навколишнє середовище, водойми та повітря, страждають люди, які проживають навколо виробництв чи працюють на них. Ба більше, не можна проживати на планеті з лінійною економікою нескінченно.

Якщо хочемо жити далі, слід переходити до моделі кругової економіки. Тобто виготовляти лише необхідні речі із матеріалів, які існують в системі, або відновлювальних ресурсів. Робити речі якісними та довговічними, ще на етапі дизайну планувати, що з ними буде в кінці. Тоді 80% відходів можна буде уникнути. Так само це стосується товарів швидкого споживання і взагалі будь-яких виробництв. 

На думку Анастасії Мартиненко, можливого прийняття закону «Про управління відходами» недостатньо для вирішення проблеми / фото ГО Zero Waste Society

Чи можете навести приклади, як українські виробники, не чекаючи спеціального закону, впроваджують екологічні ініціативи щодо пакування?

Дійсно знаю відповідальних виробників, які прагнуть зменшити екологічний слід. Але інколи вони не проводять достатньо досліджень, тому свідомим виробникам треба допомагати. Ми зараз ведемо перемовини з молочною компанією, яка спочатку хотіла сортувати, а зараз обговорюємо для них запровадження депозитно-поворотної системи збору тари. Бо сортування лише трошки прибирає результати проблеми, але не вирішує її.

Тоді навіщо людям сортувати відходи?

Бо певні ресурси дійсно можна врятувати. Зауважу, що починати сортувати треба в магазині. Тобто уважно обирати, що купувати. Дивитися на маркування, обирати пакування, яке переробляється.

Досортування вдома дозволяє зрозуміти своє споживання. Адже викидаючи все в один смітник, не помічаєте проблеми. А коли відсортовуєте відходи на різні ящички, вже бачите, скільки у вас чого. Тому маєте можливість щось змінити. Наприклад, помітили у себе багато пляшечок від шампуню, які не перероблюються. Можете перейти на твердий шампунь, який не містить пакування. Таким чином зменшите свій екологічний слід. 

Відвозити на станцію сортування весь знайдений вдома папір чи скло, прихопивши великий пакет сміття на спалювання - це бездумне сортування. Ніби щось зробив, але насправді не розібрався. Так, деякі організації приймають відходи на спалювання, але це жахливо. Спалювати - це гірше, ніж відправляти на сміттєзвалище (утворюється токсичний попіл, викиди в повітря).

Є багато підводних каменів щодо переробки. Навіть, якщо пляшку переробили на синтепон, вона все одно через кілька років опиниться в смітті. Бо синтепон ніхто переробляти не буде. Тобто, це тільки відстрочує проблему.

Також дослідження доводять, що в результаті переробки PET-пляшки можуть утворитися токсичні хімікати, які міститимуться у наступній пляшці. Переробка - це теж не чистий процес, хоча важливий для збереження ресурсів. Споживати та переробляти треба з розумом. 

За словами Анастасії, досортування відходів вдома дозволяє зрозуміти своє споживання / фото ГО Zero Waste Society

Якщо до переробленого пластику теж є питання, виходить, скляна тара - єдиний варіант?

Коли ви щось порівнюєте з точки зору екологічності (пластиковий пакет чи паперовий, пластикова пляшка чи скляна, і таке інше), треба завжди оцінювати життєвий цикл продукту - від видобутку ресурсів, виготовлення, транспортування, споживання до викидання.

Теоретично, можливий багаторазовий PET. Але ми все-таки відстоюємо скляну тару. Вона є більш екологічною, згідно з результатами оцінки життєвого циклу. 

Розумієте, пластикова пляшка або інше пакування погані не лише тим, що опиняться в смітті. Найбільша проблема одноразового пластику в тому, що ми не знаємо складу пакування. Беруть нафту або газ, додають сотні різних хімікатів, класифікаторів та інше. Все це безпосередньо контактує з їжею та напоями, виділяючи канцерогени. Важко довести, що конкретно цей хімікат викликав у людини захворювання. Бо потрібно проводити довгі дослідження. Але треба пояснити споживачам, що одноразове пластикове пакування - це не просто сміття. Воно небезпечне для нас вже зараз. 

Наразі маєте можливість звернутися до бізнесу, виробників товарів зі сторінок УНІАН. З чого варто починати екологічну трансформацію?

Перш ніж запроваджувати будь-які зміни, вивчіть питання та знайдіть найбільш екологічний варіант. Можете звертатися до нашої організації, із задоволенням допоможемо. Якщо робите це самостійно, не доручайте завдання одній людині, яка може помилитися.

Не бійтеся змінюватися. Ви можете бути першим у своїй сфері, а це дуже цінно. Зараз споживач стає все більш відповідальним та свідомим. Наведу для прикладу маленький кейс. У Голландії двійко хлопців відкрили сервіс доставки продуктів (в тому числі сипучих) у скляних банках. Спочатку відкрили сервіс у своєму місті, потім розширилися на країну. У них черга - 30 тисяч людей. Звичайно, хтось скаже: «Це ж Голландія». Але у нас теж є попит на екологічність, який зростає з кожним днем. Споживач стає більш освіченим. В цьому ми їм допомагаємо, і ви так само можете допомогти.

Консультантка впевнена, що зараз споживач стає все більш відповідальним та свідомим / фото ГО Zero Waste Society

**

ТОП-виробників сміття України згідно до #brandaudit2020:

1. Coca-Cola Ukraine (бренди «Coca-Cola», «Fanta», «Sprite», «Fuze Tea»)

2. АТБ-Маркет («Своя лінія», «Розумний вибір»)

3. PepsiCo Ukraine («Pepsi», «Lipton», «Sandora», «Lays»)

4. Carlsberg Ukraine («Львівське», «Квас Тарас», «Somersby»)

5. IDS Borjomi Ukraine («Моршинська», «Миргородська», «Borjomi»)

6. ROSHEN (пакування від солодощів)

7. Philip Morris International («Marlboro», «IQOS», «L&M», «Parliament»)

8.  Компанія «Оболонь» («Оболонь», «Живчик», «Жигулівське»)

9. AB InBev Efes Ukraine («Старий Мельник», «Чернігівське», «Bud»)

10. Nestle Ukraine («Торчин», «Артек», «Мівіна», «Lion»)

Ірина Петренко