Сучасні екологічно чисті технології знезараження непридатних пестицидів. Монографія. 2003. Висновки

Сучасні екологічно чисті технології знезараження непридатних пестицидів. Монографія. / Петрук В. Г., Яворська О. Г., Васильківський І. В., Гринюк І. І., Іщенко А. С., Євсєєва М. В., Звенигородський Е. Л., Петрук Г. Д., Гордієнко О. А., Звуздецька Н. С., Дензанов Г. О., Хімічева Г. І.//   / Під ред. Петрука В.Г. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2003. – 254 с.

  

Розділ I Властивості, класифікація та характеристика найуживаніших пестицидів
Розділ ІІ Сучасні методи знезараження та деструкції пестицидів
Розділ ІІІ Технологічні схеми знешкодження найхарактерніших пестицидних препаратів
Розділ ІV Нові способи знезараження та шляхи практичного використання продуктів переробки непридатних пестицидів
Висновки
Література

 

ВИСНОВКИ

Отже, перед тим як приступати до деструкції пестицидів, треба вибрати найбільш екологічно і економічно доцільний метод їх знешкодження. В свою чергу, критерієм вибору оптимального методу деструкції може бути вміст діючої речовини в пестицидному препараті. При цьому, якщо вміст основного пестицидного компоненту є набагато меншим 50%, то таку суміш краще знешкодити термічним методом з додаванням нейтралізуючих, зокрема кислі гази, речовин. Однак, якщо такий вміст значний, тоді потрібно обирати один із нижче наведених способів деструкції в залежності від специфіки, походження, агрегатного стану, фізико-хімічних характеристик діючої речовини тощо, та можливості одержання вторинних продуктів, що можуть знайти практичне використання.
Серед способів деструкції пестицидів досить ефективними є технологічні системи, що використовують каталітичне окислювання органічних пестицидів у електролізерах з нерозчинними електродами. Ефективність методу електрохімічної деструкції суттєво підвищується при використанні окисної здатності залишкового активного хлору (для хлорвмісних пестицидів) шляхом наступного каталітичного його розкладання на оксидах металів, що за своєю активністю в цьому процесі розташовуються в такий ряд: Со304 > Піролюзит > Ni0. Розкладання активного хлору в присутності каталізаторів протікає по взаємноконкуруючим реакціях генерування атомарного чи молекулярного кисню, причому утворення кисню визначається, головним чином, активністю каталізатора, підбір якого дозволяє цілеспрямовано організувати процес гетерогенного окислювання органічних речовин, в тому числі великої кількості пестицидів, без утворення газових викидів.
Оптимальними є густини анодного струму 50 – 200 А/м2. Однак, важливим технологічним аспектом на шляху широкого застосування електрохімічних методів для цілей знешкодження пестицидів є проблема пошуку нових дешевих і доступних електрохімічних матеріалів, зокрема, псевдозріджених електродів, які мали б одночасно високі активність, селективність, хімічну стійкість.
Упровадженню цієї технології утилізації непридатних пестицидів заважає в даний час ще ряд невирішених задач прикладного характеру. Це, у першу чергу, відсутність коштів на реалізацію  оптимальних конструкторських рішень по апаратурному оформленню, автоматизації процесів деструкції непридатних пестицидів з метою ліквідування шкідливих викидів у атмосферу.
 У Західній Європі утилізація 1 т  шкідливих   сполук коштує близько 7-8 тис. доларів. У Вінницькій області накопичено близько 900 т непридатних  пестицидів, і їх безпечна переробка таким чином коштуватиме порядка 5-6 млн. доларів. Приватні фірми України і Росії оцінюють роботи по знищенню некондиційних пестицидів у Вінницької області не менш як в 1,5 млн. доларів. За нашими попередніми розрахунками практична реалізація запропонованої технологічної схеми електрокаталітичної утилізації пестицидів коштуватиме близько 8-10 млн. гривень. В ці затрати входить розробка і виготовлення пілотної дослідної установки, відпрацювання режиму технології, набір дослідних даних для проектування промислової установки (близько 300 тис. грн.), ескізний проект (близько 100 тис. грн.), обладнання і комплектуючі промислової установки з переробки 1 т пестициду, матеріали і експлуатаційні витрати (близько 50 тис. грн.) тощо.
При виборі технології утилізації пестицидів не слід відкидати відомі методи біологічного знешкодження непридатних пестицидів, суть яких полягає у мікробіологічному компостуванні або використанні водоростей чи вищих водяних рослин.
Доцільним є створення комбінату з екологічної утилізації непридатних пестицидів та інших токсичних речовин. Швидкість розкладання стійких пестицидів одним мікробіологічним штабелем становить приблизно 60т, тобто 8-9 штабелів розміром 5х5 кожний здатні частково розкласти приблизно 500 т. непридатних пестицидів протягом 3-4 років.
В перерахунку на 1т. пестицидів такий комбінований метод потребує капітальних затрат 800-850 грн, експлуатаційних: 100-150 грн/рік.
Перевагами запропонованої технології є: екологічна чистота методів; їх порівняно низька собівартість; можливість патентування, продажу та поширення розробленої технології на інші регіони України та за кордон.
Однак, серйозним недоліком їх є неповне розкладання, значна тривалість процесу розкладання і невизначеність кінцевого хімічного складу отриманого продукту.
Досить перспективним способом знищення непридатних пестицидів є плазмохімічний, що має ряд переваг перед вогневим і термічним за рахунок підвищення температури електричної дуги до 2000-2500°С. При цьому процес розкладання діоксинів завершується протягом  0,005-0,1 с, що дозволяє зменшити габарити реактора. Однак, значна вартість такого реактора в межах 1,5 млн. доларів, наявність газів, що утворюються в плазмотроні, складність діагностики плазмохімічного процесу в дуговому розряді при найвищих температурах, наявність краплинної вологи в реакторі та оксидів азоту не дозволяє рекомендувати його для використання знешкодження непридатних пестицидів у Вінницькій області, хоча аналогічні пілотні плазмохімічні конвертори функціонують у Росії, зокрема, у Московській  області та у Пермі. Вони пропонують скористатися їхнім досвідом, але ця послуга дорівнює приблизно вартості самого реактора (близько 1,5 млн. доларів).
Однією з найсучасніших технологій знешкодження непридатних пестицидних препаратів, особливо хлорорганічного походження, є реагентна переробка з виділенням трихлорацетатів міді або декарбоксилюванням з одержанням, наприклад хлороформу. Така технологія може бути здійснена на базі блочно-модульної схеми переробки пестицидів з використанням типового технологічного обладнання, що містить крім основного реактора також устаткування для поглинання продуктів термічного розкладання.
На основі проведеного технологічного і техніко-економічного аналізу фізико-хімічних характеристик накопичених у Вінницькій області непридатних пестицидів, можливих схем та способів їх знезараження і переробки, можна зробити висновки, що із відомих шляхів найефективнішим і екологічно безпечним слід вважати термічний шлях ліквідації та переробки непридатних пестицидів з використанням нейтралізуючих компонентів. Вибір нейтралізуючих компонентів вимагає проведення додаткових теоретичних та експериментальних досліджень, включаючи промислові, із застосуванням діючих обертових барабанних та багатополичкових механічних печей. При цьому технічно доцільним і найбільш економічно вигідним є використання діючих виробництв силікатної промисловості, зокрема, печі Вінницьких цегельних, скло- та керамічних або цементних заводів, зокрема, Подільського регіону (Кам’янець-Подільский та ін.). Економічна оцінка даного методу знешкодження не може бути остаточно з’ясована без розв’язання відповідних організаційних питань, пов’язаних з вибором конкретного виробництва на державному або обласному рівні. За певних умов (дотримання світових екологічних стандартів і норм) в процесі будівництва Вінницького сміттєспалювального заводу доцільно передбачити створення блочно-модульної термічної установки по знешкодженню токсичних речовин, в тому числі і непридатних пестицидів.
Реалізація всіх вище приведених заходів, методів і способів знешкодження токсичних відходів, в тому числі і непридатних пестицидів, в умовах недостатнього фінансування Вінницької області до 2005 року, як передбачає Національна Програма, є сумнівною. Однак, якщо залучити у цей процес науково-технологічні розробки і досвід вітчизняних вчених і промисловців, у тому числі і вінницьких, то здійснення заходів щодо знешкодження непридатних пестицидів може бути реальним. Мова йде також про залучення до здійснення регіональної програми практики інших промислово розвинутих регіонів держави.
Отже, необхідною умовою здійснення регіональної Програми поводження з токсичними відходами є реалізація таких першочергових заходів:
– активізація роботи обласної комісії з питань поводження з відходами відповідно законам України “Про відходи і “Про місцеві державні адміністрації” і затвердження розпорядженням глави облдержадміністрації відповідних структурних підрозділів при районних держадміністраціях;
– створення при вище вказаній комісії науково-технологічної ради з метою підготовки основних напрямків комплексної обласної програми, розробки інфраструктури поводження з відходами та координації заходів щодо їх реалізації;
– завершення інвентаризації непридатних пестицидів, накопичених у Вінницькій області та їх безпечного зберігання на районних спеціалізованих складах;
– створення регіонального фонду розвитку діяльності у сфері поводження з відходами з метою цільового фінансування заходів щодо знешкодження токсичних відходів за рахунок добровільних внесків виробників відходів, їх власників, вітчизняних та іноземних суб’єктів господарської діяльності та окремих громадян;
– розроблення юридично-правової бази для остаточного врегулювання відносин суб’єктів здійснення регіональної Програми поводження з відходами.
– створення за прикладом АР Крим і Дніпропетровської області у складі облдержадміністрації, або на базі Вінницького хімкомбінату, чи Вінницького технічного університету науково-промислового консорціуму або технопарку, який би повністю відав питаннями поводження з токсичними відходами, у тому числі і, в першу чергу, з непридатними до використання, некондиційними пестицидами.

 

  

Оцінка: 
0
No votes yet